Мамай-Гора | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мамай-Гора


Мамай-Гора

МАМА́Й-ГОРА́ – курганний могильник. Знаходиться на височині на лівому березі Кахов. водосховища побл. с. Велика Знам’янка Кам’ян­сько-Дніпров. р-ну Запоріз. обл. На М.-Г. розташ. група великих курганів, які відображені на картах 18–20 ст. Перший ґрунтов. опис пам’ятки зробила експедиція під кер-вом Б. Гракова у 1950-х рр., у зв’язку з руйнуванням берегової смуги водосховища від 1988 стаціонарні розкопки проводить археол. експедиція Запоріз. ун-ту. Завдяки багаторіч. дослідж. встановлено, що тут на пл. бл. 30 га сконцентров. поховал. пам’ятки від доби неоліту до періоду Середньовіччя. Найдавніші ґрунтові поховання (26) здійснено в добу неоліту. Матеріал. артефакти свого перебування у Нижньому Подніпров’ї в курганах згодом залишили й племена енеоліту та доби бронзи – ямної культурно-історичної спільності, катакомбної культурно-історичної спільності, зрубної культурної спільності, білозерської культури. Могильник значно розширився у скіф. епоху. Загалом відкрито 370 поховал. комплексів, більшість з яких залишилися неушкодженими (знайдено кераміку, зброю, прикраси, побут. речі). Скіф. поховання датов. кін. 5 – поч. 3 ст. до н. е. Одне поховання пов’язане із перебуванням тут сарматів. У ґрунтових і курган. похованнях половец. часу виявлено різноманітні знахідки, що характеризують госп. та військ. діяльність насел.; у ногай. похованнях (137), сконцентров. у зх. частині, – мідні та срібні монети Крим. ханства (датов. 15 ст.). М.-Г. – найбільша археол. пам’ятка Причорномор’я (312 об’єктів з 640-ма комплексами), де представлено майже всі відомі культури степу.

Літ.: Андрух С. И., Тощев Г. Н. Могильник Мамай-Гора. З., 1988. Кн. 1; 2004. Кн. 3; 2009. Кн. 4; Андрух С. И. Могильник Мамай-Гора. Кн. 2. З., 2000; G. N. Toš­­čev. Die neolithische Nekropole Mamaj-Gora im unteren Dneprgebiet // Godišnjak. Kn. 34. Sarajevo, 2005.

Статтю оновлено: 2018