Маньківський район

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у західній частині Черкаської області. На Зх. межує з Христинів., на Зх. і Пн. Зх. — із Жашків., на Пн. — з Лисян., на Пн. Сх. — зі Звенигород., на Сх. і Пд. Сх. — із Тальнів., на Пд. — з Уман. р-нами Черкас. обл. Утвор. 1923. У 1923–30 — у складі Уман. округи; 1935–54 — Київ., від 1954 — Черкас. обл. 1930–35 с. Маньківка та навколишні села входили до Буцького р-ну, більшість насел. пунктів якого, зокрема й с. Буки (обидва від 1965 — смт), у листопаді 1959 передали до М. р., а ін. — до Жашків., Лисян. і Звенигород. р-нів. Від грудня 1962 до січня 1965 сучасна тер. М. р. (включно з Лісів. сільс. радою, яка у лютому 1965 відійшла до Тальнів. р-ну) перебувала у межах Жашків. р-ну. 1958 с. Антонівка приєднали до с. Буки, а с. Полковниче — до с. Іваньки. Раніше також існувало й с. Красноставка, яке нині є присілком с. Добра. 2016 під час декомунізації с. Вікторівка повернули істор. назву Поминик (саме так воно згадується у писем. джерелах 17 ст., від поч. 19 ст. до 1941 — Помийник). Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (померли понад 5 тис. осіб), зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Нацисти створили Буцький концтабір. Діяло рад. підпілля. Багатьох мешканців за співпрацю з партизанами та сотні євреїв нім. карал. органи розстріляли. 1941 під час наступу та 1944 під час відступу нім. військ на Маньківщині точилися одні з найзапекліших боїв періоду 2-ї світової війни. За її визволення удостоєні звання Героя Рад. Союзу С. Бєлан, С. Богданов, М. Борисенко, А. Буц, Я. Гаврилов, Г. Голиков, Ф. Гончарук, Ф. Данков, Л. Кадиргалієв, І. Кирпиченко, М. Козир, О. Котельников, М. Кошаєв, П. Крупинов, М. Матюнін, С. Мирвода, Н. Панфілов, О. Пустовалов, О. Рибін, Л. Смавзюк, К. Смирнов, Я. Теличенко, О. Шатохін, повний кавалер ордена Слави Ю. Єршов та ін. 11 січня 1944 на тер. Маньківщини був поранений Герой Радянського Союзу П. Свєчников (через 5 днів помер, похов. у смт Ставище Київ. обл.). На фронтах загинули 4520 жит. р-ну. Площа 765 км². За переписом насел. 2001, проживали 33 112 осіб (складає 88,2 % до 1989); станом на 1 січня 2017 — 27 322 особи; переважно українці. Нині у складі р-ну (окрім 2-х смт) — 29 сільс. насел. пунктів (26 сіл і 3 с-ща). Лежить на Придніпровській височині. Поверхня — підвищена хвиляста лесова рівнина, розчленована річк. долинами та каньйоноподіб. ярами. Розвідано поклади високоякіс. глини-каоліну; є червоний і сірий граніт, бутове каміння. Землями М. р. протікають Гірський Тікич і його притока Конелка (бас. Південного Бугу). Внутрішньорай. річки: Кищиха (довж. 27,3 км; бере початок побл. с. Кищенці, впадає у Гірський Тікич побл. с. Юрпіль) з притоками Бики (11 км; витік знаходиться побл. с-ща Жолудькове, гирло — побл. с. Іваньки), Маньківка (16 км; витік знаходиться побл. с. Дзензелівка, гирло — між селами Мала Маньківка та Тимошівка) та Попівка (17 км; витік знаходиться побл. с. Кривець, гирло — побл. с. Іваньки); Багва (Бачва; 12 км; бере початок у с. Багва, а у с. Кислин зливається зі Срібною та впадає у Гірський Тікич). На Маньківщині побл. с. Чорна Кам’янка у Гірський Тікич впадає р. Китиця (Китиха), яка за 12 км формується зі струмків побл. с. Ризине Звенигород. р-ну. У М. р. — витоки річок Колодична (побл. с. Поташ; впадає у Ревуху побл. с. Танське Уман. р-ну), Романівка (побл. с. Паланочка) та Тальнянка (побл. с. Роги; обидві впадають у Гірський Тікич — відповідно побл. с. Палужинці Тальнів. р-ну та м. Тальне). Ґрунти переважно чорноземні та темно-сірі опідзолені. Більшу частину Маньків. лісництва Уман. ліс. господарства охоплюють насадження дуба, граба та ясена. Об’єкти природно-заповід. фонду місц. значення: заказники Бабків ставок (створ. 2003, 5 га, с. Дзензелівка), Болото Руда (2008, 167,2 га), Красноставський (8 га; обидва — с. Добра), Кислинський (45 га, с. Кислин), Кутівський (14 га, с. Кути), Полківничий (9 га, с. Іваньки), Поминицький (21 га, с. Поминик), Рогівський (26 га, с. Роги), Русалівський (40 га, с. Русалівка; усі — 1979), Любительський (5,5 га, с. Кривець), Мартинів (8,7 га, с. Молодецьке; обидва — 2011; усі — гідрол.), Крисякове (2006, 8,2 га, ботан., с. Дзензелівка), Чорнокам’янський притікичський каньйон (2009, 1067,2 га, ландшафт., c. Чорна Кам’янка), па-м’ятки природи Вікове дерево груші, Липова алея (11 шт., 0,5 га; обидві — с. Роги), Віковий дуб (урочище Поляна; усі — 1972), Вікові дуби (2011, 0,12 га; обидві — с. Дзензелівка), Вікові дерева груші і дуба (1972, 0,1 га, с. Поминик; усі — ботан.), Вільхове (2013, 5 га, с. Поташ), Скеля (2000, 5 га, с. Юрпіль), Скеля 4 Радіонова (0,2 га, Буки; обидві — геол.), Водоспад Вир (був частиною гідротех. споруд Буцької гідроелектростанції), Джерело Лисячі кринички (0,1 га, с. Кищенці; обидві — гідрол.; усі — 1972), Буцький каньйон (1975, 1 га, комплексна, Буки), заповідне урочище Великий ліс (1990, 16 га, с. Паланочка). Пл. с.-г. угідь 63 тис. га, з них орних земель — 57,5 тис. га. 1899 засн. Іваньків. цукр. завод (нині держ. підприємство), 1902 — Іваньків. спирт. завод (нині підрозділ держ. підприємства «Укрспирт»). Вироб-во та перероблення харч. продуктів здійснює Буцький завод продтоварів. У галузі с. господарства працюють ТОВи «Відродження» (с. Березівка), «Дзензелівське», «Кищенці», «Кролікофф», «ДУКРА агро» (с. Роги), «Чорна Кам’янка» (с. Поминик), 125 фермер. госп-в (одне з провідних — «Петровіт» у с. Попівка). Розвинуті рослинництво (пшениця, ячмінь, жито, овес, горох, кукурудза, цукр. буряки, овоч. культури), садівництво (яблуні, груші, вишні, черешні), тваринництво м’ясо-молоч. напряму (велика рогата худоба, свині), птахівництво (кури, гуси), вівчарство, кролівництво та бджільництво. Проходить Одес. залізниця зі ст. Поташ і роз’їздом Подібна. Автомобіл. шляхи: міжнар. значення — Київ–Одеса, територ. — Жашків–Буки–Озірна (Звенигород. р-н), Буки–Маньківка–Подібна та Звенигородка–Катеринопіль–Тальне–Маньківка. У М. р. — Буцький політех. профес. ліцей, Маньків. міжшкіл. навч.-вироб. комбінат, 19 заг.-осв. і 22 дошкіл. навч. заклади, рай. центр дит. та юнац. творчості, Маньків. дит. школа мистецтв, Маньків. позашкіл. дит. оздоров. заклад «Дивокрай»; Ма-ньківський краєзнавчий музей (с. Дзензелівка), центр. рай. бібліотека для дорослих, рай. бібліотека для дітей, Буцька селищна і 25 сільс. б-к, рай. Центр культури і дозвілля, Буцький селищ. і 22 сільс. Будинки культури, 6 сільс. клубів; центр. рай. лікарня, Буцька, Іваньків. та Нестерів. лікар. амбулаторії заг. практики — сімей. медицини, 22 фельдшер.-акушер. пункти. Виходить рай. г. «Маньківські новини». Нар. колективи аматор. мистецтва: гурт «Мелодії Тікича» Буцького селищ. Будинку культури, чол. вокал. ансамбль Дзензелів. сільс. Будинку культури, фольклорно-етногр. ансамбль Іваньків. сільс. Будинку культури. Реліг. громади: УПЦ МП — 27, УПЦ КП — 6, адвентистів сьомого дня — 8, євангел. християн-баптистів — 6, християн віри євангельської — 1, повного євангелія — 1. 2005 у с. Роги при церкві Івана Богослова (19 ст.) відкрито жін. монастир. Пам’ятки архітектури нац. значення: руїни муров. корчми у с. Роги (17–18 ст.) та садиб. будинок Рожицьких у с. Добра (поч. 19 ст.). На тер. М. р. виявлено залишки поселень доби бронзи, трипіл. і черняхів. культур, а також бл. 80 курганів, з них 7 — побл. с. Русалівка, 9 — побл. с. Кислин, 14 –побл. с. Добра. На думку Б. Рибакова, у 5 ст. до н. е. у верхів’ї Гірського Тікича (Гіппаніса) побував давньогрец. історик Геродот, який у своїх книгах записав, що тут жили племена землеробів-орачів. Серед видат. уродженців — фізик, чл.-кор. НАНУ М. Куліш (с. Полковниче), лікар-кардіохірург, академік НАМНУ, чл.-кор. НАНУ А. Руденко (с. Русалівка), мікробіолог, академік НААНУ В. Патика (с. Мала Маньківка); літературознавець Д. Білецький (с. Русалівка), фахівець у галузі журналістики, публіцист В. Жадько (с. Іваньки), лікарі А. Груша (с. Дзензелівка), Г. Кривда (с. Нестерівка), Г. Семенова (с. Чорна Кам’янка), Г. Яцула (с. Кищенці), фізико-хімік, лікар О. Литвиченко (с. Березівка), фахівець у галузі генетики Ф. Парій (с. Іваньки), економісти А. Кандиба, І. Пилипенко (обидва — с. Чорна Ка-м’янка), А. Музиченко (с. Багва), фахівці у галузі будівництва, економісти Ф. Кривда (с. Нестерівка), О. Омельченко (Буки), фахівець у галузі технології буд. виробництва В. Швиденко (с. Нова Гребля), фахівець у галузі інформатики А. Кожухівський (с. Молодецьке), фахівець у галузі електротехніки В. Луб’яний (Буки), фахівець у галузі технології оброблення деревини В. Шевченко (с. Роги); письменники О. Мельник (с. Красноставка), В. Оберемок (с. Русалівка), М. Хащевацький (Буки), журналіст В. Маньківський (с. Харківка), перекладач, критик В. Омелянчук (с. Березівка); мистецтвознавець О. Журавель (с. Кривець), мистецтвознавець, графік, живописець Т. Удіна (Буки), живописці М. Бартосік (с. Полковниче), В. Євич, В. Солдатов, майстер декор. розпису, засл. майстер нар. творчості України О. Пажимський (усі — с. Багва), майстер витинанок, живописець, графік Т. Крамаренко (с. Поташ), майстриня худож. вишивки В. Кубаль, скульптор О. Бартосік (обидва — с. Іваньки); церк. діяч УПЦ МП Іоасаф (П. Губень; с. Кути); громад.-політ. діяч, актив. борець проти рад. влади М. Брацлавський (с. Молодецьке), правознавець, голова Верхов. Суду України В. Маляренко (с. Поминик), генерал-хорунжий Армії УНР Г. Порохівський (с. Добра); учасники 2-ї світової війни, Герої Рад. Союзу С. Богайчук (с. Паланочка), А. Дробаха, Я. Скусніченко (обидва — с. Русалівка), С. Кобець (с. Поминик), В. Кротюк, І. Танцюра (обидва — с. Добра), В. Подзигун (с. Березівка), М. Шевченко (с. Чорна Кам’янка). Зародження кредит. кооперації в Україні по-в’язане із заснуванням 1895 у с. Дзензелівка кредит. товариства (рахівник — Х. Барановський), яке від 1907 займалося і вироб. діяльністю (див. Кооперативний рух). На Маньківщині народилися Герої Соц. Праці Ф. Кирилюк (с. Нестерівка), В. Лебідь, П. Мальований, Н. Михайленко (усі — с. Дзензелівка), О. Левченко (с. Паланочка), М. Самборський (с. Іваньки).