Кисілевський Борис Богданович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кисілевський Борис Богданович

КИСІЛЕ́ВСЬКИЙ Борис Богданович (09. 10. 1941, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ) – художник декоративно-ужиткового мистецтва, графік, живописець. Чл. НСХУ (1992), СХ Польщі (2012). Закін. Коломий. пед. уч-ще (нині Івано-Фр. обл., 1958), худож.-графіч. ф-т Моск. пед. ін-ту (1968; майстерня В. Єфанова). Учителював; 1968–71 – викл. худож. оброблення металу Косів. технікуму нар. худож. промислів (Івано-Фр. обл.). Від 1971 – у м. Євпаторія (нині АР Крим): 1977–90 – на худож.-вироб. комбінаті СХУ. 1992 створив та очолив міську орг-цію СХУ, Фонд сприяння розвитку культури і мист-ва, відкрив міську художню галерею. Виїхав до Польщі. 1999–2005 – викл. гуртка «Вітраж» Т-ва сприяння розвитку дизайну при Кошалін. політехніці. Учасник міських, всеукр., всесоюз. мист. виставок від 1959. Персон. – у Євпаторії (1990), Кошаліні (1999–2001, 2009–11), Коломиї (2012). Осн. галузі – монум., декор.-ужитк., сакрал. мист-во, графіка, живопис. Удосконалив техніку виготовлення топірців, яка вирізняється ювелір. тонкістю, пластичністю та філігранністю орнаментики. У створенні орнам. композицій для інкрустації використовує традиц. елементи гуцул. орнаментики («копички», «ялинки», «сонечка»), плетіння з латунного дроту. Створює ікони, акварел., пастел. та олійні пейзажі. Вітражі К. вирізняються колористич. вирішенням, витонченістю і філігранністю виконання, дотриманням давньоукр. іконогр. традицій. Окремі роботи зберігаються в Музеї космонавтики (Москва), НМУНДМ (Київ), Коломий. музеї нар. мист-ва Гуцульщини та Покуття, Євпаторій. краєзнав. музеї, Русів. літ.-мемор. музеї В. Стефаника (Снятин. р-н Івано-Фр. обл.).

Тв.: графіка – серія ліноритів «Пам’ятні місця Станіслава» (1959–60); акварелі – «Жіночий портрет» (1966), «Космачанка» (1967), «Ю. Корпанюк» (1977, співавт.); літографія «О. Довбуш» (1968); рисунок «Старе євпаторійське подвір’я» (1975); офорти – «Яхт-клуб. Євпаторія» (1980), «Місце останнього бою Євпаторійських десантників» (1982); живопис – серії «Євпаторія очима молодого воїна» (1960–63), «Пейзажі Польщі» (1999–2012), «Видатні діячі науки Польщі» (2003–11); «Професор Т. Карпінський і його дружина Тереса» (2000), «Священик УГКЦ Володимир Пирчак» (2001); топірці – «Ювілейний» (1969), «Туристичний» (1974); медалі – «В. Стефаник» (1971), «200 років місту-герою Севастополю, 1783–1983» (1983), «Караїми – аборигени Криму. Кенаси – храми караїмів» (1988); флюгери – «Півень», «Морський коник» (обидва – 1985); мемор. дошки – С. Дувану (1987), Лесі Українці (1990-і рр.; усі – у Євпаторії); вітражі – «Успіння Пресвятої Богородиці» та проект грец. хреста для греко-катол. церкви (2001), для каплиці Пресвятої Богородиці в костелі Воздвиження Св. Хреста (2002–12; обидві – Кошалін), для УГКЦ Різдва Івана Хрестителя у Слупську (Польща) – «Св. Іван Хреститель», «Пресвята Богородиця», «Христос-Пантократор», «Св. княгиня Ольга», «Св. князь Володимир», «Св. князі Борис і Гліб», «Св. Антоній і Феодосій Печерські» (усі – 2006–10).

Б. М. Тимків

Стаття оновлена: 2013