Марія-Повч

МАРІ́Я-ПОВЧ (угор. Máriapócs) — містечко у медьє Саболч-Сатмар-Береґ в Угорщині. Роз­ташоване за 70 км від Ужгорода в історичному регіоні Карпатська Русь. Площа 22 км². Насел. 2079 осіб (2010). Уперше зга­дане у писемних джерелах 13 ст. як с. Повч. У той час у селі діяла деревʼяна римо-католицька церква, що у період Реформації пере­йшла до проте­стантів-кальвіністів, а згодом повернулася до римо-католиків. На думку мово­знавця В. Німчука, с. Повч могло мати власну назву і бути заселеним вихідцями із сучасної закарпатської Вино­градівщини. У 17 ст. селянин Лаврентій Гурт при­дбав і подарував церкві ікону Матері Божої (виконана народним май­стром із по­єд­на­н­ням елементів західної і східної іконо­графії). 1696 під час богослужі­н­ня з очей Богородиці потекли сльози. Спеціальна церковна комісія проголосила образ чудотворним. Його пере­везли до Відня і ви­ставили у церкві св. Стефана (кафедральному соборі Австрії), де він зберігається донині. В селі залишилася копія ікони, яка 1715 також засльозоточила і була ви­знана чудотворною (сльозоточі­н­ня фіксували ще 1905 і 1917). У 1714 настоятель Мукачівського монастиря Й. Годермарський звернувся до короля із проха­н­ням до­зволити спорудити монастир у Повчі, однак через су­против священиків із м. Еґер (нині Угорщина) за надмірно незалежну політику цей до­звіл не отримав. 1731 роз­почато будівництво камʼяної церкви (з ініціативи Й. Годермарського, але за часів єпис­копа Г. Бізанція), 1749 від­крито греко-католицький василіянський монастир св. Михаїла, що став релігійно-культурним осередком закарпатських українців і місцем паломництва до ікони Матері Божої По­вчанської. Перший ігумен (1749–66) — І. Скрипка, який 1756 добудував монастир. 1758 єпис­коп М. Ольшавський видав фундаційну грамоту для монахів-василіян. 1775 у монастирі проживало 20 ченців і 8 учнів філософії, 1816 — 16 (разом зі слухачами теології), 1865 — 14 (разом із гімназистами). Він мав значний земельній фонд, серед господарських споруд — камʼяна житниця, склад для кукурудзи, 2 млини (збуд. 1838 і 1863), один із яких оснащений машиною для виробництва олії. На поч. 20 ст. монастир мав річний дохід у понад 31 тис. крон, у той час як Мукачівський монастир, який вважали центром провінції, лише трохи більше 20 тис. крон. 1909 папа Пій Х надав повний від­пуст на храмове свято Марія-По­вчанського монастиря. Після 1947, коли Угорщина стала сателітом СРСР, монастир закрито, а у його приміще­н­нях облаштовано психіатричну лікарню, 1989 церкву й монастир повернуто греко-католицькій Церкві. 1991 їх від­відав папа Іван-Павло ІІ. Важливу роль М.-П. у духовному житті засвідчує освяче­н­ня 2005 наріжного каменю храму Марія-По­вчанської ікони Пресвятої Богородиці в Ужгороді. Не­зважаючи на кордон, греко-католики з України щороку здійснюють паломництва до М.-П.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю