Маршаллові острови
МАРША́ЛЛОВІ ОСТРОВИ́, Республіка Маршаллові Острови (Marshall Islands, Republic of Marshall Islands) — країна на однойменному архіпелазі в екваторіальній частині Тихого океану, в Мікронезії, між Гавайськими островами й Австралією. Площа 181 км2 (5 о-вів, бл. 30 корал. атолів і понад 1,1 тис. малих острівців). Насел. 53 376 осіб (2016), переважно мікронезійці-маршальці. Офіц. мова — англ.; місц. — маршал.; поширена японська. Віросповідання: протестантів — 89 %, католиків — 8,4 %. Столиця — Маджуро (30 тис. осіб). Міське насел. складає 72 %. Адм. поділ — 33 муніципалітети. Глава держави — президент. Законодав. орган — двопалат. парламент. Грош. одиниця — долар США. О-ви були заселені у 2 тис. до н. е. 1529 їх відвідали іспан. мореплавці на чолі з А. де Сааведрою. 1788 їх детальніше дослідили англ. мореплавці Дж. Маршалл і Т. Гілберт. Від 1874 о-ви контролювали іспанці, потім — німці, а згодом — японці. Під час 2-ї світової війни після кровопролит. боїв їх захопили військові США. Від 1947 — у складі підопіч. тер. ООН під упр. США, від 1986 — республіка у вільній асоціації зі США. Нині амер. військ. бази, які тут розташ., є одним із осн. джерел валют. надходжень (бл. 30 %). 1946–58 на о-вах Бікіні й Еніветок США проводила випробування ядер. зброї. Найбільшу в світі лагуну атолу Кваджелейн використовують при випробуваннях амер. ракет. зброї. М. О. поділяють на 2 групи: Ратак на Сх. і Ралік на Зх. Тер. складена переважно корал. вапняками, вис. до 10 м. Клімат на Пн. тропіч. пасат., на Пд. — субекваторіальний. Опадів від 2000 до 4000 мм на рік. Час від часу актив. рух тропіч. циклонів спричинює великі шторми. Побл. внутр. лагун — мангр. зарослі. Є значні насадження кокос. пальм і хліб. дерева, які культивують на експорт. Працюють підприємства з виробництва та перероблення копри. Місц. жит. займаються також рибальством (М. О. у знач. кількості експортують тунців), скотарством, свинарством і птахівництвом. Розвинений туризм. ВВП на душу насел. 3,4 тис. дол. США. Осн. торг. партнери: США, Японія, Австралія.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
