Матвієнко Денис Володимирович
Визначення і загальна характеристика
МАТВІЄ́НКО Денис Володимирович (23. 02. 1979, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — артист балету, балетмейстер. Онук Г. Клокова. Заслужений артист України (2006). Лауреат міжнар. конкурсів арт. балету ім. С. Лифаря (Київ, 1996, 2-а премія), ім. Р. Нурієва (Будапешт, 1998), молодих арт. балету Європи (Люксембурґ, 1997; обидва — Ґран-Прі), сучас. та класич. хореографії (м. Наґоя, Японія, 1999, золота медаль і приз ім. В. Ніжинського), арт. балету та хореографів (Москва, 2005, Ґран-Прі). Закін. Київ. хореогр. училище (1997; кл. В. Парсєгова). 1997–2001, 2003–07, 2011–13 — соліст балету Нац. опери України (Київ); 2001–02 та від 2009 — пров. соліст Маріїн. театру; 2007–09 — соліст Михайлів. театру опери та балету (обидва — С.-Петербург). Виступає також на сценах Нового нац. театру (Токіо), Великого театру (Москва), «Ла Скала» (м. Мілан, Італія), «Ґранд-Опера» (Париж). Для М. притаманна гранична музикальність, артистизм, тех. досконалість виконання, віртуозне володіння лексикою класич. та експресив. сучас. танцю в балет. виставах і концерт. номерах. Гастролював у Японії, Німеччині, Франції, Австрії, Італії, Іспанії, Швейцарії.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Дезіре, Зиґфрід, Принц («Спляча красуня», «Лебедине озеро», «Лускунчик» П. Чайковського), Ромео, Принц, Блудний син («Ромео і Джульєтта», «Попелюшка», «Блудний син» С. Прокоф’єва), Жан де Брієн («Раймонда» О. Глазунова), Спартак (однойм. балет А. Хачатуряна), Борис («Золота доба» Д. Шостаковича), Базиль, Солор («Дон Кіхот», «Баядерка» Л. Мінкуса), Альберт, Конрад, Раб («Жізель», «Корсар» А. Адана), Ескамільо, Хозе («Кармен-сюїта» Ж. Бізе — Р. Щедріна), Джеймс («Сильфіда» Х. Левенсхольда), Колен («Марна пересторога» Л. Герольда), Де Ґріє («Манон» Ж. Массне), Арман («Дама з камеліями» Г. Берліоза).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
