Кисіль Олександр Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кисіль Олександр Андрійович

КИСІ́ЛЬ Олександр Андрійович (19(31). 08. 1859, Київ – 08. 03. 1938, Москва) – лікар-педіатр. Д-р медицини (1887), проф. (1910). Засл. діяч н. РСФРР (1933). Закін. Ун-т св. Володимира в Києві (1883). Працював у дит. клініці Військ.-мед. академії в С.-Петербурзі; 1890–1938 – у 1-й дит. туберкульоз. лікарні в Москві; водночас 1892–1911 – приват-доц. Моск. ун-ту; від 1910 – проф. і дир. клініки дит. хвороб Вищих жін. курсів (від 1930 – каф. дит. хвороб 2-го Моск. мед. ін-ту); від 1927 – наук. кер. Моск. НДІ педіатрії і дит. хірургії. Наук. праці присвяч. проблемам лікування і профілактики ревматизму, туберкульозу, захворювань скарлатини, дизентерії, малярії, інфекційних жовтяниць у дітей та ін. питанням клін. педіатрії. Пропагував використання природ. фіз. чинників (сонце, повітря, вода) для профілактики і лікування низки дит. захворювань. Ініціатор орг-ції ліс. шкіл і санаторіїв для дітей, хворих на туберкульоз і ревматизм. Посмертно видано «Труды заслуженного деятеля науки профессора А. А. Киселя» (т. 1–2, Москва; Ленинград, 1940–44).

Пр.: Туберкулез и наследственность. Вятка, 1921; Туберкулез у детей. Главнейшие факты из патологии туберкулеза. Х., 1922.

Літ.: Конюс Э. М. А. А. Кисель и его школа. 1949; Студеникин М. Я., Ефимова А. А., Таточенко В. К. Пути развития педиатрии. 1974 (обидві – Москва).

М. А. Андрейчин

Стаття оновлена: 2013