Розмір шрифту

A

Мегаліти

МЕГАЛІ́ТИ (від мега... і λίϑος — камінь) — прадавні монументальні камʼяні споруди, памʼятки археології та історії первісного су­спільства, датовані часом від енеоліту до залізного віку. Як правило, термін «М.» рідко використовують на по­значе­н­ня монум. будівель доби цивілізації, він обʼ­єд­нує споруди, що мають певну неви­значеність у встановлен­ні їхнього прямого чи опосередков. при­значе­н­ня. До М. належать дольмени, гробниці та камʼяні галереї, кромлехи, менгіри, кон­структивно не­складні будови циклопіч. кладки. Окремі камʼяні брили М. можуть досягати ваги десятків тон. Ві­домі на всіх континентах, окрім Австралії. Особливо числен­ні у Франції (понад 4 тис.) та Великій Британії. Довгий час серед науковців панувала думка, що М. мор. узбереж­жя Зх. Європи належать одній т. зв. мегаліт. культурі (нім. учені повʼязували її з «праіндогерманцями»), що була поширена у різних країнах. Мегаліт. гробницями називають також над­земні склепи, незалежно від роз­міру окремих каменів у їхній кон­струкції. Дольмени (від бретон. dol — стіл і men — камінь) — «гробниці велетів» — поховальні (інколи культові) споруди у ви­гляді великої скрині з камʼяних плит, пере­критої зверху однією чи кількома плитами. Вхідна плита іноді мала круглий або прямокут. отвір. У англомов. літературі терміном «доль­мен» по­значають не­стандартні, нетипові гробниці (галерейні, коридорні та ін.) або ті, які після археол. роз­копок кон­структивно точно не ви­значені. Дольмени ві­домі у приморʼї Європи та Азії, на Чорномор. узбереж­жі Кавказу. Кромлехи (від вал­лій. crom — коло і lech — камінь) — споруди із великих (до 6–7 м зав­вишки) окремих каменів, що утворюють одне чи кілька концентрич. кіл, у центрі яких може бути дольмен чи менгір, енеоліт. похова­н­ня або, найчастіше, — похова­н­ня доби бронзи. В англомов. літературі термін «кромлех» використовують і для окресле­н­ня всіх категорій мегаліт. камерних гробниць. Найві­доміші кромлехи — Стоунхендж, Ейвбері (Велика Британія), побл. Карнаку (Франція). На Пд. України вони найчастіше зу­стрічаються як порівняно невисокі під­курган­ні викладені камʼяні кола, зокрема побл. с. Кічкас у р-ні Запоріж­жя (нині затоплене Дні­пров. водо­сховищем), курган Широкий побл. с. Мала Лепетиха (Великолепетис. р-ну Херсон. обл.), що іноді виконували роль пери­сталіту (крепіди) насипу кургану, нечасто — як невисокі наземні камʼяні викладки. Зведе­н­ня кромлехів у деяких випадках повʼяза­­не із солярним культом, наземні кромлехи могли використовувати у культах з астроном. спо­стереже­н­нями. Менгіри (від бретон. men — камінь і hir — довгий) — неотесані або грубо отесані витягнуті камені, по­ставлені вертикально поодиноко, у ви­гляді кромлеху (Стоунхендж) чи довгих рядів (Карнак). У Криму ві­домий менгір вис. 2,85 м у Байдар. долині (побл. с. Родниківське Севастоп. міськради). До менгірів близькі стели — отесані надмогил. чи культові плити з різьбленими зображе­н­нями або написами. У степах України антропоморфні стели ві­домі від часів енеоліту — бронзи. Обʼєкти на­званого періоду (як приклад — Керносівський ідол) мають заг. стильові риси зі стелами Франції, Пн.-Зх. Причорноморʼя, Кавказу та частково пн. частини Близького Сходу. Найчислен­ніша їхня група походить з р-ну Дні­про — Пд. Буг. Ймовірно, вони маркують найдавніші шляхи роз­по­всюдже­н­ня індоєвропейців.

Літ.: C. A. Nordman. The Megalithic Culture of Northern Europe. Helsinki, 1935; Чайлд Г. У истоков европейской цивилизации / Пер. с англ. Москва, 1952; Лавров Л. И. Дольмены северо-западного Кавказа // Тр. абхазского Ин-та язы­ка, лит-ры и истории. Т. 31. Сухуми, 1960; Археологія Української РСР. Т. 1. К., 1971; Кислый А. Е. Кромлехи и камен­­ные оградки срубной культуры на Керченском полуострове // Древности степного Причерноморья и Крыма: Сб. науч. тр. Вып. 4. З., 1993; Його ж. Типология и хронология антропоморфных стел Северного Причерноморья в контекс­те экономико-демо­графических ис­следований // Древности Боспора. 2009. Вып. 13.

О. Є. Кислий

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2018
Том ЕСУ:
19
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
66043
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
650
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 183
  • середня позиція у результатах пошуку: 7
  • переходи на сторінку: 5
  • частка переходів (для позиції 7): 78.1% ★★★☆☆
Бібліографічний опис:

Мегаліти / О. Є. Кислий // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-66043.

Mehality / O. Ye. Kyslyi // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2018. – Available at: https://esu.com.ua/article-66043.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору