Мегик Петро Дем’янович
МЕ́ГИК Петро Демʼянович (24. 06. 1899, с. Бочківці, нині Хотин. р-ну Чернів. обл. — 26. 08. 1992, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) — живописець, графік. Дійсний член НТШ, член-кореспондент УВАН. Член (1952) і голова (1961) Філадельф. відділ. Обʼєдн. мистців-українців Америки. 1920 виїхав до Польщі. Закін. Варшав. АМ (1925; викл. Е. Трояновський, В. Ястшембовський). Працював 1923–39 асист. Інституту гістології та ембріології мед. факультету Варшав. університету (спостерігаючи під мікроскопом структури мед. препаратів, відтворював їх на папері); 1928–44 — викладач мист.-пром. і буд. навч. закладів. Засн. (1927) і голова укр. мист. гуртка «Спокій» (Варшава). 1944 примусово вивез. до Німеччини, працював на ф-ці в м. Ротенбурґ. Брав участь у мист. виставках у таборах укр. переселенців, співпрацював із часописом «Українське мистецтво». Від 1949 — у Філадельфії. Співзасн. і кер. (1952–84) Укр. мист. студії. Видав альбоми «Дереворити» та «Екслібриси Ніла Хасевича» (обидва — Варшава, 1939). Головний редактор журналу «Нотатки з мистецтва» (1963–90), зб. «Книга творчости українських мистців поза Батьківщиною» (Філадельфія, 1981). Відвідав Україну 1991. Основні галузі — станк. живопис, графіка, проектування інтерʼєрів. Автор натюрмортів, портретів і пейзажів із гармоній. композиціями, теплим і радіс. колоритом, нахилом до декоративності в імпресіоніст. техніці пуантилізму. Учасник худож. виставок від 1926. Персон. — у Філадельфії (1955, 1979, 1989), Нью-Йорку (1979), Львові, Чернівцях, Києві (усі — 1991). Автор статей і рец. на мист. теми. Деякі роботи зберігаються в Укр. катол. університеті у Римі, Музеї УВАН у Нью-Йорку, Нац. музеї у Львові, Чернів. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- серія «Натюрморти» (1944–55); «У німецькій пиварні», «Жінка, яка сидить», «Кам’яна хвіртка», «Дерево» (усі — 1944–48), «Півонії» (1955), «Біля вікна» (1957), «Старий емігрант» (1959), «Цинія» (1964), «Дівчина з книжкою» (1968), «О. В.» (1969), «Мальви» (1971), «Фармацевт К.» (1975), «Гуцульський дзбанок», «Тополі» (обидва — 1976), «Цвіте сад біля собору» (1978), «Скульптор В. Сім’янцев» (1979), «Лопух» (1980), «Берези» (1985), «Гуцульська патериця й буковинський рушник» (1991).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
