Мамаївці

МАМА́ЇВЦІ — село Кіцманського ра­йону Чернівецької області. Мамаїв. сільс. раді під­порядк. с. Новий Киселів. Знаходиться на лівому березі Прута (притока Дунаю), побл. впаді­н­ня в нього Совиці, за 10 км від обл. центру та за 15 км від райцентру. Площа 4,5 км². За пере­писом насел. 2001, у селі мешкали 5818; станом на 2017 — бл. 5,9 тис. осіб; пере­важно українці. Через М. проходить залізниця та автомагістраль Чернівці–Тернопіль. У селі та його околицях зна­йдено артефакти трипіл. культури та давньорус. часу. За нар. пере­казами, назва походить або від хана Мамая, який зупинявся тут зі своєю ордою, або від місц. земле­власника Мамаєскула, або від жінки Маман­ни, яка мешкала у Мамаїв. монастирі. Вперше М. згадуються у писем. джерелах 1580. У 16–18 ст. часто за­знавали нападів татар. і польс. загонів. Спочатку М. входили до складу Молд. князівства, яке пере­бувало у васал. залежності від Осман. імперії, від 1774 — у межах Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1722 через село про­їжджав геть­ман Пилип Орлик. На­прикінці 18 — на поч. 19 ст. М. роз­ділили на 2 села: Старі М. та Нові М. Тривалий час у Нових М. діяли 2 монастирі — філії Маняв. скиту. 1909–14 виходив часопис укр. учительства «Каменярі». Від 1918 — у складі Румунії, від 1940 — УРСР. Від липня 1941 до березня 1944 — під румун.-фашист. окупацією. 1946 Старі М. та Нові М. пере­йменували від­повід­но на Старосі­л­ля та Новосілка. 1959 їх обʼ­єд­нали в один насел. пункт — с. Новосілка. Від 1991 — знову М. Нині працюють під­приємства: «Букофрукт» (виготовляє концентрат яблуч. соку), «Європак» (тара та пакувал. матеріали), «Інтер-пласт» (пінопласт), «Мамаївське» (його кер. Я. Шведу присвоєно зва­н­ня Героя України) та «Укр. продовол. група» (обидва — с.-г. профілю). У М. — 2 заг.-осв. школи, дитсадок; Будинок культури, б-ка, дит. муз. школа; амбулаторія. Є кілька готелів. 2007 засн. г. «Мамаївський вісник». Здавна тут роз­винені нар. промисли, зокрема писанкарство, вишива­н­ня, ткацтво та лозоплеті­н­ня. Па­­мʼятки архітектури: церкви Івана Хрестителя (1863, за ін. даними — 1773; у 1930-х рр. у ній у місц. священика брав свої перші уроки співу нар. арт. СРСР і України, академік НАМУ, Герой України, Герой Соц. Праці Д. Гнатюк, який народився у М.) та Покрови (1906). Діє також церква Івана Хрестителя, зведена 1996. Реліг. громади: УПЦ КП (2), УПЦ МП (2), адвентистів сьомого дня. Встановлено памʼятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни. Серед видат. уродженців — фізик, чл.-кор. НАНУ К. Товстюк, фізик, матеріало­знавець З. Ковалюк, фахівець з механіки Ю. Подільчук; письмен­ниця З. Мензатюк; богослов, громад. діяч Д. Єремійчук-Єреміїв, брати громад.-політ. діяч Єротей та живописець Юстин Пігуляки; живописець, моза­їст-монументаліст В. Кокоячук, художниця А. Равлюк, самодіял. художник, засл. майстер нар. творчості УРСР І. Тащук, майстриня худож. вишивки, засл. майстер нар. творчості України А. Завадюк. На поч. 20 ст. у селі вчителював громад. діяч, педагог Лесь Киселиця та душпастирював громад.-політ. і церк. діяч Т. Драчинський. 1865 ви­йшла пʼєса Ю. Федьковича «Так вам треба жить», присвячена цьому селу. Сучас. реж. О. Кукелка по­ставив у Віден. театрі «Драгенґас­се» ви­ставу «Подорож у Старі Мамаївці».

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю