Мамаївці

Визначення і загальна характеристика

МАМА́ЇВЦІ  — село Кіцманського району Чернівецької області. Мамаїв. сільс. раді підпорядк. с. Новий Киселів. Знаходиться на лівому березі Прута (притока Дунаю), побл. впадіння в нього Совиці, за 10 км від обл. центру та за 15 км від райцентру. Площа 4,5 км². За переписом насел. 2001, у селі мешкали 5818; станом на 2017 — бл. 5,9 тис. осіб; переважно українці. Через М. проходить залізниця та автомагістраль Чернівці–Тернопіль. У селі та його околицях знайдено артефакти трипіл. культури та давньорус. часу. За нар. переказами, назва походить або від хана Мамая, який зупинявся тут зі своєю ордою, або від місц. землевласника Мамаєскула, або від жінки Маманни, яка мешкала у Мамаїв. монастирі. Вперше М. згадуються у писем. джерелах 1580. У 16–18 ст. часто зазнавали нападів татар. і польс. загонів. Спочатку М. входили до складу Молд. князівства, яке перебувало у васал. залежності від Осман. імперії, від 1774 — у межах Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1722 через село проїжджав гетьман Пилип Орлик. Наприкінці 18 — на поч. 19 ст. М. розділили на 2 села: Старі М. та Нові М. Тривалий час у Нових М. діяли 2 монастирі — філії Маняв. скиту. 1909–14 виходив часопис укр. учительства «Каменярі». Від 1918 — у складі Румунії, від 1940 — УРСР. Від липня 1941 до березня 1944 — під румун.-фашист. окупацією. 1946 Старі М. та Нові М. перейменували відповідно на Старосілля та Новосілка. 1959 їх об’єднали в один насел. пункт — с. Новосілка. Від 1991 — знову М. Нині працюють підприємства: «Букофрукт» (виготовляє концентрат яблуч. соку), «Європак» (тара та пакувал. матеріали), «Інтер-пласт» (пінопласт), «Мамаївське» (його кер. Я. Шведу присвоєно звання Героя України) та «Укр. продовол. група» (обидва — с.-г. профілю). У М. — 2 заг.-осв. школи, дитсадок; Будинок культури, б-ка, дит. муз. школа; амбулаторія. Є кілька готелів. 2007 засн. г. «Мамаївський вісник». Здавна тут розвинені нар. промисли, зокрема писанкарство, вишивання, ткацтво та лозоплетіння. Па­­м’ятки архітектури: церкви Івана Хрестителя (1863, за ін. даними — 1773; у 1930-х рр. у ній у місц. священика брав свої перші уроки співу нар. арт. СРСР і України, академік НАМУ, Герой України, Герой Соц. Праці Д. Гнатюк, який народився у М.) та Покрови (1906). Діє також церква Івана Хрестителя, зведена 1996. Реліг. громади: УПЦ КП (2), УПЦ МП (2), адвентистів сьомого дня. Встановлено пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни. Серед видат. уродженців — фізик, чл.-кор. НАНУ К. Товстюк, фізик, матеріалознавець З. Ковалюк, фахівець з механіки Ю. Подільчук; письменниця З. Мензатюк; богослов, громад. діяч Д. Єремійчук-Єреміїв, брати громад.-політ. діяч Єротей та живописець Юстин Пігуляки; живописець, мозаїст-монументаліст В. Кокоячук, художниця А. Равлюк, самодіял. художник, засл. майстер нар. творчості УРСР І. Тащук, майстриня худож. вишивки, засл. майстер нар. творчості України А. Завадюк. На поч. 20 ст. у селі вчителював громад. діяч, педагог Лесь Киселиця та душпастирював громад.-політ. і церк. діяч Т. Драчинський. 1865 вийшла п’єса Ю. Федьковича «Так вам треба жить», присвячена цьому селу. Сучас. реж. О. Кукелка поставив у Віден. театрі «Драгенґассе» виставу «Подорож у Старі Мамаївці».

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю