Кисла Світлана Вікторівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кисла Світлана Вікторівна

КИ́СЛА Світлана Вікторівна (30. 07. 1948, смт Верхній Нагольчик Антрацитів. міськради Луган. обл.) – співачка (мецо-сопрано), педагог. Доц. (2006). Засл. арт. України (2001). Закін. Полтав. муз. уч-ще (1969; кл. хор. диригування В. Холодової) та Київ. консерваторію (1978; кл. вокалу Л. Руденко). 1969–75 виступала у складі Держ. хор. капели УРСР «Думка» (Київ). 1979–80 – солістка Дніпроп. театру опери та балету; 1981–82 – арт. хору, 1985 – солістка-стажистка, 1986–2009 – солістка Нац. опери України (Київ). Водночас викладає у Держ. академії керів. кадрів культури і мист-в (від 2006) та Ун-ті культури і мист-в (від 2009; обидва – Київ).

Партії: Настя, Терпилиха («Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» М. Лисенка), Галя («Наймичка» М. Вериківського), Графиня Монморансі («Анна Ярославна – королева Франції» А. Рудницького), Ольга («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Марфа, Марина Мнішек, Хівря («Хованщина», «Борис Годунов», «Сорочинський ярмарок» М. Мусоргського), Любаша («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Кончаківна («Князь Ігор» О. Бородіна), Еболі, Азучена («Дон Карлос», «Трубадур» Дж. Верді), Марта («Фауст» Ш. Ґуно), Лючія («Сільська честь» П. Масканьї).

Пр.: Святотецька традиція в етологічному вимірі культури // Мат. міжнар. наук.-практ. конф. «Діяння святителя Дмитрія Ростовського (Данила Туптала): традиції православного світосприйняття». Глухів, 2007; Біля витоків музичної освіти // Зб. наук. пр. «Сіверщина в історії України»: Мат. 7-ї наук.-практ. конф., Глухів, 23–24 жовт. 2008. С., 2008.

І. Д. Гамкало

Стаття оновлена: 2013