МЕЗОМЕТЕОРОЛО́ГІЯ (від мезо... і метеорологія) — роз­діл метеорології, що ви­вчає метеорологічні явища і процеси у по­граничному шарі та у нижній частині вільної атмосфери. Включає такі явища: грози, тромби, місц. циркуляції типу бризів і гір.-долин. вітрів, а також вплив природ. та антропоген. ландшафтів на заг. циркуляцію атмо­сфери і зміни осн. її елементів. М. ви­вчає комплекс питань, повʼязаних із впливом госп. діяльності на формува­н­ня метеоролог. процесів і навпаки. У 2-й пол. 20 ст. до мезометеоролог. дослідж. від­носили роз­робле­н­ня методів і засобів активного впливу на тумани, грози, град, хмари тощо, які були спрямовані на під­вище­н­ня ефективності викори­ста­н­ня регіонал. природ. умов. М. як роз­діл метеорології роз­вивається від 1930–40-х рр. До осн. напрямів належать екс­перимент. дослідж. турбулент. тепло- та вологооб­міну стосовно до запитів с.-г. виробництва, будівництва і транс­порту, а також теорія роз­робле­н­ня на базі екс­перимент. даних, спрямованих на роз­кри­т­тя механізму мезометеоролог. процесів з метою їхнього про­гнозува­н­ня.