Кислий Павло Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кислий Павло Степанович

КИ́СЛИЙ Павло Степанович (05. 03. 1933, с. Мала Олександрiвка Бориспіл. р-ну Київ. обл.) – матерiалознавець, політичний діяч. Д-р тех. н. (1974), проф. (1979), акад. НАНУ (1992). Засл. діяч н. і т. України (1997). Нар. депутат України (1990–94). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (1997). Закiн. Київ. полiтех. iн-т (1957). Відтоді працював в Iн-тi проблем матерiалознавства АН УРСР: 1966–77 – зав. відділу керметів; від 1977 – в Ін-ті надтвердих матерiалiв НАНУ (обидва – Київ): 1977–90 – заст. дир., 1978–95 – зав. відділу тугоплавких надтвердих матеріалів, від 1995 – гол. н. с. Одночасно здійснював наук. кер-во лабораторіями Івано-Фр. тех. ун-ту нафти і газу, Терноп. пед. ун-ту, Терноп. тех. ун-ту. Один із засн. НРУ. У ВР України очолював Комісію з питань освіти та науки. К. заклав теор. основи текучості пластифік. порошків тугоплав. сполук, уперше вивчив кінетику та запропонував механізм спікання й ущільнення карбіду бору, нітридів кремнію та алюмінію; розробив нові керамічні матеріали, які мають цінні фіз.-мех. властивості, високовогнетривкі композиц. матеріали та вироби з них для металургії, електротех., маш.-буд., харч. і хім. пром-стей, електрозварювал. вироб-ва; з використанням високих тисків розробив новий композиц. надтвердий матеріал на основі алмазу та карбіду титану.

Пр.: Физико-химические свойства элементов. К., 1965; Высокотемпературные неметаллические нагреватели. К., 1981; Порошковая металлургия. Материалы, технология, свойства, области применения. К., 1985; Физико-химические основы получения сверхтвердых материалов. К., 1986; Становлення парламентаризму в Україні: На тлі світового досвіду. К., 2000; Получение материалов из нанопорошков оксида алюминия с применением современных методов консолидации // СМ. 2010. № 6 (усі – співавт.).

Літ.: 80-річчя академіка НАН України П. С. Кислого // Вісн. НАНУ. 2013. № 3.

Н. Ф. Колесниченко

Стаття оновлена: 2013