Кислий Порфирій Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кислий Порфирій Григорович

КИ́СЛИЙ Порфирій Григорович (26. 02. 1874, станиця Канеловська, нині Краснодар. краю, РФ – 01. 01. 1960, м. Санкт-Ґаллен, Швейцарія) – військовик. Генерал-хорунжий. Закін. Київ. піхотне юнкер. уч-ще (1894), Микол. академію Генштабу (1906). У 1908–14 перебував на штаб. посадах у Кавказ., Київ. і Приамур. військ. округах. Під час 1-ї світ. війни – ком-р 23-го стрілец. Сибір. полку, начштабу 158-ї піхот. дивізії, генерал-майор (1917). В укр. війську від 1917. За Гетьманату – начштабу 8-го Катеринослав. армій. корпусу, з яким наприкінці 1918 прийшов у Крим і приєднався до ЗС Пд. Росії (зарах. у резерв чинів штабу головнокомандувача). 1920 емігрував до Югославії, де після приходу до влади Й. Тіто двічі був заарештований. На поч. 1950-х рр. висланий у м. Трієст (нині Італія), звідки виїхав до Швейцарії.

Літ.: Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007.

М. Р. Литвин, К. Є. Науменко

Стаття оновлена: 2013