Кислов Олександр Ілліч — Енциклопедія Сучасної України

Кислов Олександр Ілліч

КИСЛО́В Олександр Ілліч (18. 10. 1875, м. Пенза, Росія – 01. 09. 1937, Белґрад) – військовик. Закін. Моск. піхотне юнкер. уч-ще (1894), Микол. академію Генштабу (1906). Учасник рос.-япон. війни 1904–05. Під час 1-ї світ. війни – начштабу 48-ї піхот. дивізії. 1916 потрапив у нім. полон. Після звільнення – в армії Української Держави: нач. Одес. юнац. пішої школи, чл. Воєнно-наук. ком-ту Генштабу, Комісії з орг-ції постій. військ. шкіл і академій. Від 1919 – у Донській армії ЗС Пд. Росії: 2-й квартирмейстер штабу армії, генерал-майор. У квітні 1920 відсторонений від посади генералом П. Врангелем і висланий до Стамбула, від 1922 мешкав у Югославії.

Літ.: Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007.

М. Р. Литвин, К. Є. Науменко

Статтю оновлено: 2013

Покликання на статтю
М. Р. Литвин, К. Є. Науменко . Кислов Олександр Ілліч // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=6627 (дата звернення: 09.05.2021)