Мельник Володимир Олександрович
МЕ́ЛЬНИК Володимир Олександрович (04. 06. 1941, м. Нiжин Чернiг. обл. — 17. 07. 1997, Київ) — літературознавець. Чоловік Н. Шумило. Доктор фiлологічних наук (1994). Державна премія України iм. Т. Шевченка (1996). Закiн. Київ. університет (1967). Працював журналiстом г. «Молодь України» і ж. «Днiпро»; від 1984 — науковий співробітник, від 1993 — зав. вiддiлу укр. літ-ри 20 ст. Iн-ту літ-ри НАНУ (Київ). Досліджував літературу «розстрiляного вiдродження». Автор статей про М. Хвильового, М. Iвченка, Г. Михайличенка, Г. Косинку. Співавтор вид. «Дiєвiсть художнього слова» (1989), зб. «З порога смертi. Письменники України — жертви сталiнських репресiй» (1991), кн. «Iсторiя української літератури. ХХ ст.» у 2-х кн. (1993–95; усі — Київ).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Сюжети. Конфлікти. Характери. 1977; Мужність доброти. 1982; Суворий аналiтик доби. Валер’ян Підмогильний в iдейно-естетичному контексті української прози першої половини ХХ ст. 1994 (усі — Київ).; Лiт.: Рябчук М. Духовний потенцiал людини // Вiтчизна. 1983. № 5; Кравченко А. Зрiлiсть критичної думки // РЛ. 1984. № 2; Новиченко Л. Ми ще iснуємо // ЛУ. 1995, 28 верес.
Завантажити статтю
Людина 
