МЕ́ЛЬНИК Володимир Олександрович (04. 06. 1941, м. Нiжин Чернiг. обл. — 17. 07. 1997, Київ) — літературо­знавець. Чоловік Н. Шумило. Доктор фiлологічних наук (1994). Державна премія України iм. Т. Шевченка (1996). Закiн. Київ. університет (1967). Працював журналiстом г. «Молодь України» і ж. «Днi­про»; від 1984 — науковий спів­робітник, від 1993 — зав. вiд­дiлу укр. літ-ри 20 ст. Iн-ту літ-ри НАНУ (Київ). Досліджував літературу «роз­­­стрiляного вiдродже­н­ня». Автор статей про М. Хвильового, М. Iв­­ченка, Г. Михайличенка, Г. Косинку. Спів­автор вид. «Дiєвiсть художнього слова» (1989), зб. «З порога смертi. Письмен­ники України — жертви сталiнських ре­­­пресiй» (1991), кн. «Iсторiя української літератури. ХХ ст.» у 2-х кн. (1993–95; усі — Київ).