Розмір шрифту

A

Криворізький технічний університет

КРИВОРІ́ЗЬКИЙ ТЕХНІ́ЧНИЙ УНIВЕРСИТЕ́Т — вищий на­вчальний заклад, що готував фахівців у галузі гірничої промисловості та народного гос­подарства. Засн. 1922 у м. Кривий Ріг (нині Дні­проп. обл.) як вечір. робітн. технікум (від 1929 — ін­ститут). Від 1931 — Криворіз. гірни­чоруд. ін­ститут. Під час 2-ї світової вій­­ни еваку­йовано у м. Нижній Та­гіл (РФ). 1972 нагороджено орде­ном Трудового Червоного Прапора. Від 1994 — К. т. у. 2011 на базі Університету та низки ін. криворіз. ВНЗів, а також н.-д. установ, створ. Криворізький національ­ний університет.

К. т. у. був багатогалуз. центром освіти, науки і культури Кривбасу. Нині його вчені, працюючи в ново­утвор. Криворіз. університеті, продовжують ви­конувати знач. обʼєм наук. дослідж. з актуал. напрямів роз­витку економіки України, зокре­ма удосконале­н­ня технології видобува­н­ня руд під­зем. і від­критим способами, роз­робле­н­ня методів повнішого видобува­н­ня корис. компонентів під час збагаче­н­ня рудної сиро­вини, модернізації технологій і організації будівництва, оптимізації упр. і автоматизації вироб. процесів. Станом на 2010 у структурі Університету функ­ціонували гірничоруд. ін­ститут, 9 факультетів (гірн., 1980–98 був роз­ділений на факультети під­зем. і від­критої роз­робки родовищ корис. копа­лин; механіко-машинобуд., створ. 1964; буд., 1959; електро­тех., 1964; геол.-збагачувал., створ. 1947 як геол., 1960–77 — геол.-розв.; інформ. технологій, 2001; екон., 1998; металург., 2001; транс­­порт., 1993), 44 каф. (34 — випускаючих), Інгулец. гірни­­чоруд. (Кривий Ріг), Криворіз. гірн., гірн.-електромех., індустр., автотранс­порт. технікуми та по­лі­тех. коледж, найбільша у Криво­му Розі бібліотека (понад 1 млн прим.), унікал. геол.-мінералог. музей (див. Криворізького національно­го університету Науково-дослідний геолого-мінералогічний му­зей), центр довузів. під­готовки та післядиплом. освіти, від­діл між­нар. звʼязків, н.-д. частина. Були створ. 7 філій випускаючих кафедр на під­приємствах і в організаціях Кривого Рогу — ВАТ «Кон­стар», Криворіз. залізоруд. комбінат, ВАТ «Арселор Міт­тал Кривий Ріг», ВАТ «Криворіжгаз», ін­ститут «Механ­­обрчормет», Укр. НДІ з без­пеки праці й екології в гірничоруд. промисловості і металургії, Н.-д. гірни­чоруд. ін­ститут, ін­ститут «Кривбас­про­ект», «Спецавтоцентр»; 6 навч.-ви­роб. комплексів. Навч. процес забез­печували 48 д-рів н. і проф., 240 канд. н. (9 академік, 5 чл.-кор. Ака­демії гірн. наук України, 3 засл. діячі н. і т., 5 лауреатів Держ. премії України у галузі н. і т.).

В Університеті навч. понад 7 тис. студентів. Протягом 1922–2009 тут під­готовлено понад 65 тис. фахівців. Функціонували 3 спеціаліз. вчені ради із захисту доктор. і канд. дис. за 10-ма спеціальностями. Серед ві­домих науковців Університету — А. Азарян, Ю. Астафʼєв (1973–85 — ректор), М. Бережний, П. Бе­­ресневич, В. Бизов (1985–2003 — ректор), Ю. Вілкул (2003–06 та 2010 — ректор), Г. Губін, М. Гу­­мінський, А. Давидкович, В. Єв­­техов, С. Жуков, Ю. Капленко, О. Лапшин, Г. Малахов (1951–72 — ректор), В. Моркун, В. Назаренко, І. Паранько, М. Правицький (1936–51 — ректор), Ю. Рудь, В. Сидоренко, М. Стариков, А. Темченко (2006–09 — ректор), С. Толмачов, В. Трегубов, А. Турило, Е. Файнштейн, П. Федоренко, О. Шапурін, А. Шершньов.

Тут склалися наук. школи в галузі геології та мінералогії, з роз­робки родовищ корис. копалин та їх збагаче­н­ня, маркшейдерії, з під­зем. і гірн. будівництва, гірн. машинобуду­ва­н­ня, електромеханіки, енерго­збереже­н­ня, металургії та ін. Матеріально-тех. база: 4 гуртожитки, 65 аудиторій, 93 лаб., 12 навч. кабінетів, 12 читал. залів, 25 приміщень, обладнаних комплексами тех. за­собів на­вча­н­ня та навч. телеба­че­н­ня, 7 кресляр. залів, 6 залів курс. і диплом. про­ектува­н­ня, 6 спорт. залів; Палац молоді і студентів, профілакторій, пансіонат «Чароїт». При К. т. у. були засн. г. «Гірничий інженер», зб. наук. пр. «Разработка рудных месторождений» (1966), «Гео­лого-мінерало­гічний вісник» (1999) та «Вісник Криворізького технічного універси­тету» (2003). Університет налагодив звʼязки в галузі гірництва з навч. заклада­ми Великої Британії, Китаю, Німеч­чини, Польщі, Румунії, Фран­ції.

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2014
Том ЕСУ:
15
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Заклади освіти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
663
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
581
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 124
  • середня позиція у результатах пошуку: 8
  • переходи на сторінку: 17
  • частка переходів (для позиції 8): 457% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Криворізький технічний університет / В. В. Стецкевич // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-663.

Kryvorizkyi tekhnichnyi universytet / V. V. Stetskevych // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2014. – Available at: https://esu.com.ua/article-663.

Завантажити бібліографічний опис

Інформатики і штучного інтелекту Державний університет
Заклади освіти  |  Том 11  |  2011
І. В. Качур
Інформаційно-комунікаційних технологій Державний університет
Заклади освіти  |  Том 11  |  2023
А. І. Байраківський
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору