Китаєвський Володимир Ігнатович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Китаєвський Володимир Ігнатович

КИТАЄ́ВСЬКИЙ Володимир Ігнатович (03(15). 06. 1896, с. Стовпи Кобрин. пов. Гроднен. губ., нині Жабинків. р-ну Брест. обл., Білорусь – 31. 12. 1940, с. Тевлі Жабинків. р-ну) – поет. Навч. у Брест. г-зії. Учасник 1-ї світ. війни та бойових дій 1918–20 (у складі Червоної армії). Деякий час мешкав на Херсонщині. На поч. 1930-х рр. обраний війтом гміни у Тевлях, обстоював інтереси українців, зокрема домагався відкриття укр. школи, через що був усунутий з посади польс. владою. Працював на залізниці, 1939 очолював сільську раду, 1940 учителював. Контактував з діячами т-ва «Просвіта» у м. Кобринь. Друкував вірші у ж. «Вікна» (Львів, 1929–30). У творчості К. оспівував красу Полісся та рідної мови, співчував пригнобленому селянинові, який, позбавлений землі, змушений був працювати в місті, висловлював сподівання на кращу селян. долю.

Літ.: Цвид А. «Кохайте, любіте, добрі селяни, це миле Полісся і мову свою» // Голос Берестейщини. 1993. № 2; Марчук Н. «Хай промінь освіты засяе в краю!..» // Краязнаўчая газета. 2009. № 43–44; Ільїн О., Марчук Н. «Бо любим Полісся та й мову свою» // Над Бугом і Нарвою. 2011. № 3.

О. Л. Ільїн, Н. Г. Марчук

Стаття оновлена: 2013