МЕ́НЧИЦЬ Володимир Амвросі­йович (1837, містечко Вчорайше Сквир.пов. Київ. губ., нині село Ружин. р-ну Житомир. обл. — 16. 03. 1916, Київ) — фольклорист. Початк. освіту отримав удома. На поч. 1850-х рр. вступив до Київ. духов. семінарії, а після її закін. — до Київ. духов. академії, яку через хворобу змушений був залишити. Багато подорожував в Україні й за кордоном, зокрема в Австро-Угорщині та Німеч­чині. Записував пісні, пере­кази, легенди, казки та ін. народозн. матеріали. Деякий час мешкав у С.-Пе­тербурзі, де по­зна­йомився з М. Костомаровим, П. Кулішем, Я. Кухаренком та ін., згодом — у м. Катеринослав (нині Дні­про) та Єлисавет­град (нині Кропивницький), від 1890-х рр.– у Києві. Влас. коштом від­крив декілька книгарень і без­кошт. б-к у Херсоні, Миколаєві та Єлисавет­граді. Товаришував із І. Карпенком-Карим, П. Саксаганським, М. Садовським та ін. діячами укр. культури. Збирав усну нар. творчість, деякий час під керівництвом В. Антоновича та М. Драгоманова. Його праці були на­друковані у кн. «Малорус­ские народные пре­дания и рас­сказы» (К., 1876), яку впорядкував і видав М. Драгоманов (М. належать 62 із 400 записів). У Ін­ституті рукопису НБУВ зберігається його рукопис «Сборник этно­графических материалов» з помітками на полях і деякими правками в текс­ті, зробленими А. Кримським.