Китайські товариства українознавців - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Китайські товариства українознавців

КИТА́ЙСЬКІ ТОВАРИ́СТВА УКРАЇНОЗНА́ВЦІВ Вивчення українознав. тематики у Китаї розпочав гурток, створ. 1964 при Ухан. ун-ті. Однак 1966 відповідні дослідж. припинено і поновлено лише 1985 на каф. радянології та українознавства. Тематика вивчення охоплювала переважно питання культури СРСР загалом та УРСР зокрема. 1992 каф. перетворено у Центр укр. студій, який зосередився на багатоаспект. вивченні України. Початки китай. українознавства припадають на період від поч. 1980-х до поч. 1990-х рр. У той час налагоджено наук. контакти з українознавцями Канади та ін. країн; зроблено першу спробу навчати молодих китай. русистів укр. мові в ун-тах Канади; в Ін-ті лексикографії Хейлунцзян. ун-ту складено і видано перший у Китаї «Українсько-китайський словник» (Пекін, 1990); значно розширено темат. обрії вивчення України; китай. українознавці взяли участь у роботі міжнар. конф. з українознавства. З проголошенням незалежності України та встановленням дипломат. стосунків між Китаєм і Україною розпочався новий етап розвитку українознавства у Китаї, ознаменований заснуванням 1993 Пекін. ком-ту китай. українознавства при Пекін. асоц. вивчення зарубіж. країн. Його осн. завдання: координувати діяльність китай. українознавців, проводити роботу з поширення укр. мови, популяризувати громад.-політ., екон. і соціокультурну інформацію про Україну, сприяти встановленню наук. контактів і співпраці з зарубіж. вченими та відповід. наук. і громад. орг-ціями. Головою ком-ту обраний відомий китай. українознавець проф. Цзян Чан-бінь, почес. головою – канад. політолог проф. П.-Й. Потічний, який зробив знач. внесок у розвиток китай. українознавства. 1993 ком-т став колектив. чл. Міжнар. асоц. українознавців, проф. Цзян Чан-бінь обраний чл. її організац. ком-ту. Виходив бюлетень «Українознавчі дослідження». Спіл. зусиллями українознав. орг-цій Китаю, України і Канади (зокрема Канад. ін-ту укр. студій) проведено наук. конф. «Україна–Китай: шляхи співробітництва» (1993), «Китай–Україна: шляхи співробітництва» (1995). З’явилися українознавчі відділ. при Ін-ті європ. і азій. студій Академії громад. наук Китаю, Ін-ті сучас. міжнар. відносин, Китай. асоц. європ. і азій. студій, постав Центр сх.-слов’ян. студій при Шанхай. ін-ті нових і суміж. наук. Вперше у Китаї укладено підручник і навч. посібники з укр. мови: «Українська мова. Елементарний курс» (1995), «Китайсько-український розмовник» (1996), «Українсько-китайський розмовник»; вийшла брошура «Україна: незалежність і самостійність, політична і економічна ситуація» (Тайбей, 1993). В окремих ВНЗах розпочато факультативне вивчення укр. мови як другої іноземної.

Чжао Юнь-чжун

Стаття оновлена: 2013