Метьюз Вільям-Клісмен — Енциклопедія Сучасної України

Метьюз Вільям-Клісмен

МЕ́ТЬЮЗ Вільям-Клісмен (Matthews William Kleesman; 22. 02. 1901, м. Нарва, Естонія – 03. 05. 1958, Лондон) – британський славіст. 1914 з батьками переїхав до Блекпула (графство Ланкашир) в Англії, закін. Манчестер. ун-т (1923), здобув ступ. д-ра філософії (1926) в Ін-ті слов’ян. і сх.-європ. студій Лондон. ун-ту, де й працював від 1946 (після повернення до Великої Британії): від 1948 – проф., від 1950 – зав. відділу мов і літ-р та ред. наук. зб. «The Slavonic and East European Review» («Слов’янський та східноєвропейський огляд»). 1926–40 викладав англ. мову в Ін-ті англ. мови та Латвій. ун-ті в Ризі. 1940–45 – в Австралії, де працював перекладачем і викл. нім. мови в ЗС США і Австралії, водночас вивчав говірки місц. австралій. племен. Опублікував укладені та перекладені ним англомовні антології латвій. (1936), естон. (1953), словен. (1954; 1957, у спів­авт. з А. Слодніаком) поезії. Автор соціолінгвіст. дослідж. «Languages of the U.S.S.R.» («Мови СРСР», Кембридж, 1951), у якому подано стислу лінгвіст. характеристику різних мовних груп, відзначено також своєрідності укр. мови (рухомий наголос, семантично навантажений наголос; нестягнені форми прикметників). У вид. «Russian historical grammar» («Історична граматика російської мови» (Лондон, 1960; 1967) чітко охарактеризував своєрідні риси давньоукр. мови. Писав статті про плео­фонію у сх.-слов’ян. мовах, про особливості відмінювання іменників в укр. мові. Під впливом В. Свободи захопився поезією Т. Шевченка, досліджував і популяризував його творчість. 11 березня 1951 виступив з ґрунт. доповіддю «Taras Shevchenko: The Man and the Symbol» («Тарас Шевченко: людина і символ») на урочистому вечорі, організов. Союзом українців Великої Британії до 90-річчя від дня смерті укр. поета. У доповіді М. зазначив, що поезія Т. Шевченка – досягнення світ. рівня, що можна деякою мірою провести паралель між ним і Р. Бернсом, однак Т. Шевченко зробив значно більше для України, ніж Р. Бернс для Шотландії; охарактеризував шевченк. вір­шування, тематику його творчості, зупинився детальніше на поемі «Гайдамаки». Закінчив доповідь твердженням, що Т. Шевченко – символ любові до Віт­чизни для усіх українців, куди б доля не закинула їх, що слава Т. Шевченка зростає із утвердженням нац. самосвідомості українців, і саме його ім’я стає символом України та українства. Доповідь опубл. окремо 1951 у Лондоні, перевид. у Вінніпезі 1961 та вміщено до зб. перекл. Віри Річ «Taras Shevchenko. Song out of darkness» («Тарас Шевченко. Пісня з темряви», Лондон, 1961). Уривки з доповіді надрук. у зб. матеріалів Конгресу США («Congress House of Representatives. Europe’s freedom fighter Taras Shevchenko», Washington, 1960) у зв’язку з встановленням пам’ятника укр. поетові у Вашинґтоні. Почес. чл. Союзу українців Великої Британії (1955), 1-й президент Британ. асоц. славістів (від 1957).

Літ.: Ukrainian patriot // The Times Literary Supplement. 1951, 19 Oct.; V. Derzhavin. Taras Shevchenko: the man and the symbol, by W. K. Matthews // The Slavonic and East European Review. 1952. Vol. 30, № 75; Зорівчак Р. Сприйняття творчості Т. Шевченка у Великобританії // На перехресті культур: Зб. наук. пр. на пошану Л. Рудницького з нагоди його 70-річчя. Л.; Філадельфія, 2008; Її ж. Сприйняття особистості та творчості Тараса Шевченка у Великій Британії. Частина ІІ. ХХ століття // Всесвіт. 2011. № 5/6; Її ж. Who could have been more devoted… to mark the eightieth anniversary of Vera Rich’s birth // ІФ. 2016. Вип. 129.

Р. П. Зорівчак

Статтю оновлено: 2018

Покликання на статтю
Р. П. Зорівчак . Метьюз Вільям-Клісмен // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=66736 (дата звернення: 22.04.2021)