Мешкіс Броніслав Вікторович
Визначення і загальна характеристика
МЕ́ШКІС Броніслав Вікторович (21. 08. 1928, с. Тетерино, нині Круглян. р-ну Могильов. обл., Білорусь — 09. 06. 1985, Одеса) — режисер. Народний артист УРСР (1980). Закін. театр. студію при Львів. драм. театрі ім. М. Заньковецької (1948) та режисер. факультет Київ. інституту театр. мистецтва (1958). Працював у Дніпроп. рос. драм. театрі ім. М. Горького (нині Дніпро, 1958–61), Одес. рос. драм. театрі ім. А. Іванова (1964–66), Київ. драм. театрі ім. І. Франка (1968–71), Харків. укр. драм. театрі ім. Т. Шевченка (1971–74). Від 1961 — в Одес. укр. муз.-драм. театрі ім. В. Василька: 1961–63 — реж., 1974–85 — гол. реж. Викладав у навч. закладах Дніпропетровська, Києва, Харкова, Одеси. Серед вистав — «Для домашнього вогнища» І. Франка, «Безталанна» І. Карпенка-Карого, «97» М. Куліша, «Ярослав Мудрий» І. Кочерги, «Вірність», «Тил» М. Зарудного, «Третє покоління», «Закон вічності» М. Мірошниченка, «Борис Годунов» О. Пушкіна, «Прошу занести до стенограми» Р. Феденьова, «Господар Пунтіла та його слуга Матті» Б. Брехта, «Спадкоємці Рабурдена» Е. Золя. Постановкам М. притаманні чітка громадян. позиція, тонке відчуття суспільно-політ. та соц. процесів.