Кичинський Анатолій Іванович

Визначення і загальна характеристика

КИЧИ́НСЬКИЙ Анатолій Іванович (04. 04. 1950, с. Преображенка Чаплин. р-ну Херсон. обл.) — поет, перекладач, художник. Член НСПУ (1977), АУП (1997), почес. чл. НСХУ (2010). Літ. премії ім. П. Усенка (1982), ім. Б. Нечерди (2000). Національна премія України імені Т. Шевченка (2006) за зб. «Пролітаючи над листопадом» (2004) і «Танець вогню» (2005; обидві — Херсон). Закін. Херсон. пед. інститут (1972), Вищі літ. курси при Літ. інституті у Москві (1981). Працював кор.-організатором Бюро пропаганди худож. літ-ри СПУ (1973–77), літ. консультантом при Херсон. організації СПУ (1978–79), кер. Херсон. молодіж. літ. об’єднання (1983–88), гол. ред. г. «Гривна» (1994–96). Перший кер. Херсон. товариства української мови ім. Т. Шевченка (1989–90). Дебютував 1966. У творчості К. органічно поєднано традиц. і модерне, закоріненість у фольклорну стихію та вишуканість естета; синтезовано різноманітні мотиви й аспекти світ. поезії: неподоланого трагізму людського існування, долі сучас. мистецтва і митців, сенсу буття, взаємин людини та природи, єдності природ. й людського начал. К. належить до поетів тонкого та ерудов. асоціат. мислення, з рівною майстерністю володіє фольклор. інтонаціями, стилізаціями під нар. пісню, проникливою ліричністю, культурою класич. версифікації, поетикою філос. роздумів, модер. прийомами та формами. Крізь його доробок струменіють шевченків. мотиви (монолог «Тарас Шевченко. Автопортрет із свічкою», екфразис «Тарас Шевченко і діти-байгуші. Папір, сепія», мініатюри «На могилу Тараса Шевченка…», «Зібгалася калачиком душа…» та ін.). К. — майстер поем. ліро-епосу («Іспанська печаль», «Вишивання хрестиком») та балад. жанру («Балада врятованого вікна», «Концтабірна балада»), пісні («Накинь на плечі плащ…») і романсу («Золота моя жінко, золота моя муко…»). Сповнені драматизму граційні фольклорні стилізації («Вість», «Постіль») сусідять з верлібр. структурами, перейнятими тонким гумором і дотепністю («Рибний день», «Чорний гумор», «Пошитий у дурні»). Чимало віршів написано на межі поезії та живопи- су («Акварель», «Натюрморт», «Осінь. Гравюра на дереві»). Перекладає з рос. (Б. Пастернак, А. Тарковський), литов. (Ю. Марцинкявічус, С. Йонаускас), осетин. (Т. Хаджета) мов. Займається живописом, серед полотен — «Теплий місяць» (2006), «Осінній мотив» (2008), «Солоне озеро», «Невчасний сніг» (обидва — 2009).

Завантажити статтю