МАТВІЄ́НКО Антоніна Михайлівна (11. 04. 1928, с. Нелюбівка Дикан. р-ну, нині Полтав. обл.) — мово­знавець. Кандидат філологічних наук (1961). Закін. Київський університет (1952). Від 1956 працювала в Ін­ституті мово­знавства АН УРСР (Київ). 1958 на замовле­н­ня ж. «Вітчизна» написала ст. «За високу культуру рідної мови», яку ви­знано націоналіст., знято з верстки і засудж. по­становою ЦК КПУ. Поширювала самвидав, брала участь у літ.-мист. вечорах Клубу твор. молоді, спілкувалася з Б. Антоненком-Давидовичем, З. Франко, В. Стусом, М. Горинем та ін. 1963 звільнена з роботи. Принагідно працювала ред. у г. «Сільські вісті» та «Друг читача»; 1972–88 — у Комітеті кінемато­графії при РМ УРСР; 1994–2000 — наук. ред. видавництва «Українська енциклопедія» ім. М. Бажана (Київ). Наукові дослідже­н­ня: історія української мови; теор. граматика; фразеологія; укр. правопис. Авторка наук.-популяр. вид. «Живе слово» (1964; 2-е вид. — «Рідне слово», 1995), що стало основою тому «Українська мова» дит. енциклопедії «Я пі­знаю світ» (2003); брала участь у ви­дан­ні памʼяток «Волинські грамоти XVI ст.» (1995), «Актова книга Житомирського городського уряду 1611 року» (2002); спів­укладач «Рус­ско-украинского технического словаря. 80000 терминов» (1961; усі — Київ).