Кишинів - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кишинів

КИШИНІ́В (Chișinău) – місто, столиця Молдови. Пл. 571,6 км2. Насел. 794,8 тис. осіб (2012), агломерації – 1,4 млн осіб. Знаходиться у центрі Пруто-Дністров. межиріччя, на р. Бик (права притока Дністра). Вузол залізнич. та автомоб. шляхів. Міжнар. аеропорт. Перша писемна згадка про К. датована 1436. Від 1641 – вотчина монастиря св. П’ятниці в Яссах (нині Румунія). Під час рос.-турец. воєн неодноразово зазнавав руйнувань. На межі 18–19 ст. став центром ремісн. вироб-ва (зокрема шкіряного і свічкового); з’явилися перші школи. Внаслідок рос.-турец. війни за Бухарест. мирним договором 1812 приєднаний до Рос. імперії. 1813–73 – адм. центр Бессараб. обл., 1873–1917 – губ. Від 1917 – столиця новоствор. Молд. Демократ. Респ. 1918 разом із Бессарабією увійшов до складу Румунії. 1940–41, 1944–91 – столиця Молд. РСР. 1941–44 – у складі Румунії. Від 1991 – столиця Респ. Молдова. Від 1995 – муніципія з особливим автоном. статусом.

К. – гол. екон. центр країни. Понад 70 % працездат. насел. зайнято у сфері послуг. У К. – штаб-квартири і гол. офіси провід. молд. компаній та банків («Air Moldova», «Moldtelecom», «Banca de Economii» та ін.). Підпр-ва спеціалізуються на переробці с.-г. сировини і вироб-ві с.-г. машин і устаткування. Традиційно важливе значення має виноробство. Нижнє місто забудоване нерегулярно, Верхнє – за регуляр. планом 1834. Серед пам’яток арх-ри – церкви: Різдва Богородиці (1752–57), св. Костянтина та Єлени (1765–77), Благовіщенська (серед. 18 ст. – 1795, 1807–10), Георгіївська (1814–19; дзвіниця – 1830-і рр.), св. Феодора Тирона жін. монастиря Чуфля (1856–58); Вознесен. собор (1807–30), кафедрал. собор Різдва Христового (1830–36); центр. парк (закладений 1818) з пам’ятником Стефану ІІІ Великому (1928) й «алеєю класиків» (погруддя класиків румун. літ-ри, 1957–2013); водонапірна башта (1892; нині музей історії К.); міська управа (1901–02; нині мерія). У К. – понад 30 ВНЗів, АН Молдови (1946). Діють Нац. б-ка (1832), музеї (худож., істор., природи й етнографії, румун. літ-ри ім. М. Когелнічану та ін.), театри (Нац. ім. М. Емінеску, Молд. опери та балету ім. М. Бієшу, Рос. драм. ім. А. Чехова, «Лучаферул» та ін.), філармонія, кіностудія «Молдова-фільм». Археол. пам’ятки: пізньопалеоліт. стоянки (35–8 тис. р. до н. е.), поселення раннього заліз. віку (10–8 ст. до н. е.) і черняхів. культури (3–4 ст.).

У 1930-х рр. у К. існувала громада укр. політ. емігрантів. 1941 мешкало бл. 2 тис. українців. За даними перепису 2004 у місті проживало 58 945 осіб укр. національності (8,3 % від заг. кількості насел. К.). Від 1990-х рр. відбувається становлення і розвиток укр. етнокультур. руху. У К. знаходяться центри низки респ. етнокультур. орг-цій: Укр. громада, Союз українців, Т-во укр. культури, Громада укр. жінок Молдови, т-во «Просвіта» ім. Т. Шевченка, Благодій. фонд укр. художників і майстрів декор.-ужитк. мист-ва «Відродження», Асоц. укр. молоді «Злагода», Лицар. орден архістратига Михаїла. У місті функціонує Кишинів. укр. громада ім. П. Могили. Діє реліг. громада УАПЦ. З ініціативи Т-ва укр. культури при Церкві св. Володимира відкрито неділ. школу і музей «Українці в культурі Молдови». Це т-во активно співпрацює з навч. закладами Молдови, у яких вивчають укр. мову (дитсадок «Калинка», ліцеї ім. М. Коцюбинського, І. Нечуя-Левицького, Т. Шевченка та ін.). Діяльність Союзу українців спрямована на відродження укр. мови і літ-ри. Кишинів. укр. громада ім. П. Могили здійснює активну діяльність з формування навч.-метод. літ-ри з вивчення укр. мови, дослідж. укр. культури. Громада укр. жінок Молдови – одна з найдавніших етнокультур. орг-цій; проводить День матері, свято традиц. укр. кухні, темат. книжк. виставки. Т-во «Просвіта» ім. Т. Шевченка займається відродженням нар. звичаїв та обрядів. Благодій. фонд укр. художників і майстрів декор.-ужитк. мист-ва «Відродження» організовує художні виставки «Українська палітра Молдови», присвяч. знаменним подіям в житті укр. і молд. народів. 2007 засн. Культурно-інформ. центр при Посольстві України в Молдові. За його участі відкрито мемор. дошки Лесі Українці, В. Сухомлинському, І. Франку, Марку Вовчку, О. Довженку, П. Величковському. Функціонує укр. б-ка ім. Лесі Українки (у фондах – понад 15 тис. книг, зокрема 6 тис. – укр. мовою). У К. розповсюджується г. «Рідне слово» (видає Союз українців «Заповіт» у муніципії Бєльці). На телебаченні регулярно транслюється програма укр. мовою «Світанок». В Ін-ті культур. надбання АН Молдови функціонує секція етнології укр. насел. З К. пов’яз. діяльність К. Поповича – автора перших у Молдові романів і наук. праць укр. мовою (серед них – «Український театр на Кишинівський сцені», 1995; «Сторінки літопису», 1998; обидві – Кишинів).

Літ.: Юбилейный сборник города Кишинева. 1812–1912. 1914. Ч. 1; Жуков В. И. Города Бессарабии. 1812–1861: Очерки соц.-экон. развития. 1964; История Кишинева. 1466–1966. 1966; Жуков В. И. Города Бессарабии 1861–1900: Очерки соц.-экон. развития. 1975; A. Eșanu. Chișinău: File de istorie. Cercetări, documente, materiale. 1998; Бендерский Б. Н. Город и время. Архитектура Кишинева ХVІІІ–ХХ вв. 2004; Степанов В. Украинцы Республики Молдова: Очерки трансформацион. периода (1989–2005). 2007; Його ж. Грани идентичностей: этнограждан. процессы в среде нац. меньшинств Респ. Молдова на примере укр. насел. (1989–2009 гг.). 2010 (усі – Кишинів).

В. П. Степанов

Стаття оновлена: 2013