Кишко Іван Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кишко Іван Миколайович

КИШКО́ Іван Миколайович (30. 04. 1904, Київ – 02. 07. 1974, там само) – композитор, музичний редактор. Чл. СКУ (до 1960). Закін. Київ. муз.-драм. ін-т (1930; кл. композиції Б. Лятошинського). Відтоді – муз. оформлювач Київ. кінофабрики (до 1941); від 1944 – муз. ред. друкарні Укр. відділ. Музфонду СРСР (Київ). Автор низки статей, зокрема «С. І. Танєєв» («Радянська культура», 1956, 25 листоп.), «Нікколо Паганіні» (там само, 1957, 27 жовт.), «Пісні – провісниці російської революції» («Народна творчість та етнографія», 1957, № 3), «К истории создания одной картины Врубеля» («Искусство», 1968, № 10).

Тв.: для симф. оркестру – Увертюра на укр. теми (1931); для духового оркестру – 4 марші (1939; 1950); для віолончелі та фортепіано – «Мелодія» (1935); для кларнета й фортепіано – Варіації на укр. тему (1935); для фортепіано – п’єси (1944–51); хори (сл. А. Малишка, М. Рильського), романси (сл. Т. Шевченка та ін. поетів), обробки укр. нар. пісень; музика до х/ф «Можливо завтра» (1932, реж. Д. Дальський).

О. Ю. Кореняк

Стаття оновлена: 2013