Кищенко Юрій Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кищенко Юрій Андрійович

КИ́ЩЕНКО Юрій Андрійович (16. 04. 1940, станиця Большекрепєнська Ростов. обл., РФ) – графік, живописець, дизайнер. Чл. НСХУ (1995). Закін. Крим. художнє уч-ще (1965; викл. О. Пузиревич), Київ. вечір. ф-т Укр. полігр. ін-ту (1975; викл. Б. Валуєнко, О. Данченко). Працює у Сімферополі: 1965–2008 – у Крим. худож. уч-щі: 1977–82 – дир.; одночасно 1965–95 – художник вид-ва «Таврія». Учасник респ., всесоюз. та міжнар. мист. виставок від 1960. Персон. – у Сімферополі (1958–59, 1962), Львові (1965–66), Феодосії (1966), Алупці (1967–69; обидва – АР Крим), Одесі (1967), Севастополі (1985). Осн. галузі – станк. і книжк. графіка, живопис. У стилі романт. реалізму створює пейзажі, темат. картини, гравюри, літографії, акварелі, ілюстрації. Окремі роботи зберігаються у Севастоп., Сімфероп. ХМ, Алуштин. та Євпаторій. краєзнав. музеях (обидва – АР Крим).

Тв.: графіка – «Реве та стогне…» (1957), «Безсмертники» (1973), «Солдат зі скрипкою» (1974), «Долина привидів» (1975), «У лісі прифронтовому» (1978); серії гравюр – «Ленінград», «Крим» (обидві – 1958), «Дорога до моря» (1959), «Струни сонця» (1964), «Ґренландія» (1965), «Кримська земля» (1970); серія акварелей «Земля батьків» (1974); живопис – «Дніпро широкий» (1959), «Золота долина» (1977), «Річка мого дитинства» (1983), «Гори» (1984), «Пророк» (1986) «Вітер у горах» (1994); іл. – до поеми «Гайдамаки» Т. Шевченка (1962), романів «Прапороносці» О. Гончара (1974) та «Осажденный Севастополь» М. Філіппова (1983), зб. віршів «Расскажу про Керчь» (1984), повістей «Ветер», «Легендарная тачанка» (обидві – 1988), «Поединок с “черной тенью”» Г. Северського, «Тайпі» Г. Мелвілла (обидві – 1990), «Книга тысячи и одной ночи», «Проклятые короли» М. Дрюона (обидві – 1992), «Малахитовая шкатулка» П. Бажова (1993), зб. «Пушкин в Тавриде» (1995; усі – Сімферополь).

Літ.: Бородина Л. Сенс жизни художника // Крым. изв. 2000, 18 апр.

І. В. Карпов

Стаття оновлена: 2013