МАТУСЕ́ВИЧ Микола Іванович (19. 07. 1946, с. Матюші Білоцерк. р-ну Київ. обл.) — учасник правозахисного руху. Чоловік О. Гейко-Матусевич. Орден «За мужність» 1-го ступеня (2006). Навч. на істор. факультеті Київ. університету, звідки 1973 від­рах. за «не­успішність» (на­справді за симпатії до ре­пресов. укр. інтелігенції). Працював ред. у видавництві мед. літ-ри у Києві. У листопаді 1976 разом із М. Мариновичем став одним із чл.-засн. Укр. Гельсин. групи. Після арешту М. Руденка і О. Тихого під­писав листа до урядів країн-учасниць Гельсин. угоди на їхній захист із проха­н­ням по­сприяти звільнен­ню. У березні 1977 на вечорі памʼяті Т. Шевченка у Київ. філармонії несподівано ви­йшов на сцену із М. Мариновичем й ініціював самодіял. спів «Заповіту». 23 квітня того ж року заарешт., 27 березня 1978 за звинуваче­н­ням у антирад. агітації і пропаганді засудж. до 7-ми р. таборів суворого режиму і 5-ти р. засла­н­ня. Покара­н­ня від­бував у Перм. обл. (РФ). Під­писував листи та зверне­н­ня, брав участь у голодівках і страйках на знак протесту проти порушень прав вʼязнів. 5 жовтня 1980 засудж. до 3-х р. тюрем. увʼязне­н­ня і пере­вед. до Чистопол. тюрми, засла­н­ня від­бував у Читин. обл. (обидва — РФ). 1989 звільнений. Вів про­граму «Права людини» на радіо «Свобода», працював у г. «Дзеркало тижня».