МАТУШЕ́ВСЬКИЙ Федір Па­влович (псевд. і крипт.: Ф. М-ський, М. Ф., Па­влович, Шпонц та ін.; 21. 06. 1869, містечко Сміла Київ. губ., нині місто Черкас. обл. — 21. 10. 1919, Афіни) — громадсько-політичний діяч, дипломат, публіцист. Чоловік Віри, батько Юрія та Бориса Матушевських. Закін. Київ. духов­ну семінарію. Учителював у Черкасах і Києві. Спів­засн. укр. видавництва «Вік» (1895), чл. (1897) і секр. Заг. без­парт. укр. організації. Від 1898 навч. у Юрʼєв. університеті (нині м. Тарту, Естонія), де організував укр. студент. громаду. 1902 від­рах. за участь у студент. русі, 1904 завершив освіту. 1905 став одним із організаторів УРДП, 1908 обраний до керів. органів ТУПу. Від грудня 1905 — гол. ред. першої у Рос. імперії щоден. укр. громад.-політ. г. «Громадська думка»; після її закри­т­тя від вересня 1906 — спів­роб. ред. г. «Рада» (виходила до 1914). Також уміщував публікації у часописах «Кіевская старина», «ЛНВ», «Муравейник–Комашня», «Укра­инская жизнь» та ін. З поч. 1-ї світової вій­ни опікувався біженцями і примусово депортов. рос. окупац. владою пред­ставниками укр. інтелігенції та духовенства з Галичини, Волині, Холмщини (зокрема у його помешкан­ні проживали взяті на поруки К. Паньківський і С. Федак). 1915 — спів­засн. Укр. комітету допомоги жертвам рос. окупації Галичини; від 1916 — уповноважений Всерос. союзу земств і міст Пд.-Зх. фронту. 1917 обраний чл. УЦР, Кра­йового комітету охорони революції. Через стан здоровʼя на­прикінці 1917 ви­їхав на лікува­н­ня до м. Кисловодськ (РФ), у травні 1918 повернувся до Києва. Очолив батьків. комітет 1-ї Укр. гімназії ім. Т. Шевченка, домігся на­да­н­ня їй окремого приміще­н­ня. У січні 1919 очолив над­звич. дипломат. місію УНР у Греції. Автор багатьох статей і нарисів про укр. письмен­ників та громад.-культур. діячів, серед них — «К. Брюл­лов и Т. Шевченко: По поводу столетия со дня рождения первого» (1900), «Божий чоловік: Памʼяті дорогого вчителя О. Я. Кониського» (1903), «В. Антонович при світлі автобіо­графії та даних історії» (1909), «Великі роковини: До 50-ліття смерті Т. Шевченка» (1911), «Обществен­ные и лите­­ратурные влияния в первом периоде творчества Т. Г. Шевченко» (1916). Автор спогадів «Із що­­ден­ника українського посла» // «З минулого» (т. 1, Варшава, 1938).