Кияницина Людмила Миколаївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кияницина Людмила Миколаївна

КИЯНИ́ЦИНА Людмила Миколаївна (29. 08. 1902, м. Вільно, нині Вільнюс – 30. 09. 1984, Київ) – художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Чл. СХУ (1945). Навч. 1922–24 у худож. майстерні С. Миронова, 1924–27 – у студії М. Прахова та А. Крюгер-Прахової. Працювала у Києві: 1929–32 – художник із вишивки у т-ві «Текстильхудожекспорт»; 1942–59 – художник із розпису на з-ді «Керамік» (із О. Грядуновою та З. Охрімович). На твор. роботі. Учасниця респ., всесоюз. мист. виставок від 1945. Розписувала керам. декор. вази, тарелі, куманці, глечики, сувенірні мініатюри, підкреслюючи конструктивні особливості посудин, виявляючи глибокий зв’язок із нар. мист-вом. У запозиченні та трактуванні окремих мотивів також простежується використання нар. традицій. Зустрічаються зображення птахів, «сосонки», «косиці», «кривульки»; традиційними є техніки ріжкування і фляндрівка. Своєрідність композицій окремих розписів – у вільному, асиметрич. розташуванні декор. мотивів. Окремі роботи зберігаються в НМУНДМ (Київ).

Літ.: Манучарова Н. Д. Декоративно-прикладне мистецтво Української РСР. К., 1952; Клименко О., Мішутіна Н. Виставка київських керамістів // ОМ. 1983. № 4.

Л. С. Білоус

Стаття оновлена: 2013