Мафія | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мафія


Мафія

МА́ФІЯ (італ. maffia – таємна злочинна організація; свавілля, самоправство) – таємна централізована злочинно-терористична організація. Уперше виникла на о-ві Сицилія (Італія) у пізньому Середньовіччі як засіб боротьби з іноз. завойовниками. Починалася з невеликих зброй. формувань, які використовували латифундисти (див. Латифундія) для охорони своїх володінь. У 18–19 ст. відбулася консолідація та організац. оформлення М., внаслідок чого вона взяла під свій конт­роль практично увесь о-в, стягуючи платню з великих земле­власників за захист їхніх урожаїв. На поч. 20 ст. назву «М.» перебрали на себе деякі гангстер. орг-ції в США. Нині так називають найбільш небезпечні й структуровані види організов. злочинності. Найвідоміші М. у світі – італ. (неаполітан.) «Камора», амер. «Коза ностра», япон. «Якудза», синґапур. «Тріада» та колумбій. «Картель». Розрізняють М. класичну (стару) й сучасну (нову). Класична М. ґрунтувалася на родин. зв’язках (її основу становили «сім’ї»), безумов. підпорядкуванні чл. М. її главі, круговій поруці, поділі тер. впливу. Кер-во М. переходило від батька до сина, від старшого брата до молодшого, її діяльність характеризувалася нещадним терором, осн. засобами якого були шантаж, насильство, вбивство. М. виробила своєрідну систему «справедливості», засн. на складному морал. кодексі – омерті. Її суть полягає у відмові від апеляції до офіц. влади та в ухиленні від співроб-ва з нею при розслідуванні будь-яких злочинів. Після 2-ї світ. вій­ни центр італ. М. перемістився з сільс. місцевості до гол. міста Сицилії – Палермо. 1987 в Італії проведено суд над мафіозі, внаслідок якого засудж. 338 чл. сицилій. М. Від серед. 20 ст. М. активно залучають до політ. процесів: окремі політ. діячі використовують її у передвибор. кампаніях для залякування своїх конкурентів, їхнього фіз. знищення, боротьби зі страйкуючими робітниками, впливу на профспілки. У 1960-х рр. на зміну класич. прийшла сучасна М. з її високоорганізов. формами. Осн. сферами діяльності стали наркобізнес, викрадення людей, профес. проституція, фінанс. махінації, торгівля зброєю, «відмивання грошей», одержаних злочин. шляхом. Сутність сучас. М. характеризують певні ознаки. Її діяльність має систем. характер, здійснюється у вигляді промислу, розрах. на тривалий час і має на меті одержання високих прибутків, їй притаманні мобільність, пристосування до нових соц. умов, внаслідок чого змінюються не лише структура М., а й її географія – вона набула міжнар. характеру. Злочинні угруповання мафіоз. типу мають чітку організац.-управлін. структурованість: ієрарх. структуру типу «піраміда»; єдині для її чл. норми поведінки і відповідальності за їхнє порушення; сталий, плановий, законспіров. характер злочин. діяльності; значні матеріал. ресурси. Важливе місце в діяльності М. відведене нейтралізації усіх форм соц. контролю, насамперед дій правоохорон. органів. Підкупом та використанням можливостей влади М. забезпечує ухиляння своїх лідерів і чл. від кримінал. та ін. відповідальності, незаконне переслідування своїх конкурентів у бізнесі, політиці тощо. Діяльність М. чітко зорієнтована на постійне розширення сфер свого впливу в екон. галузі. Поряд з нелегал. сферами бізнесу, що традиційно контролює М., під її вплив потрапляє дедалі більша частина легал. економіки, особливо її надприбуткові галузі, сфера приватизації. Характерним є зрощення М. з офіц. владою через проникнення її чл. у політику, структури держ. апарату, сприяння корупції. Лідери М. або самі стають політиками чи посад. особами органів держ. влади, або через ін. політиків та представників влади в інтересах М. впливають на визначення екон., соц., правової, міжнар. політики держави, на кадрову політику. Фактично М. намагається сформувати в державі паралельну, нелегал. владу, що, поступово розростаючись, спочатку дублює, а потім перебирає на себе осн. функції держави. Нова М. володіє надзвичайно широким арсеналом засобів досягнення своїх цілей: крім традиц. кримінал. терору, до них додалися лобіювання інтересів М. при прийнятті законів та ін. нормативно-правових актів, купівля і використання ЗМІ тощо. Для сучас. М. характерними є спроби надання її діяльності закон. вигляду, нав’язування сусп-ву шляхом використання осн. соц.-екон. ін-тів системи влас. цінностей, героїзації своїх лідерів. Президентство В. Януковича в Україні можна охарактеризувати як функціонування високоорганізов. форми М. 2010 мало місце системне проникнення представників злочин. орг-ції в органи держ. влади (зокрема й на найвищі держ. посади), встановлення контролю над парламентом, виконавчою та судовою владою з подальшим підпорядкуванням їхньої діяльності цілям цієї злочин. організації. У 2010–13 Президент України В. Янукович узурпував держ. владу та використовував її з корисливою та ін. протиправ. метою. Цей період характеризувався масштаб. розкраданнями держ. коштів, тотал. поширенням корупції, масовим порушенням конституц. прав людини і громадянина, розправою з політ. опонентами, незакон. кримінал. переслідуваннями неугодних громад. та політ. діячів, згортанням свободи слова, перетворенням правоохорон. органів у репресив. апарат тощо.

Літ.: N. Levis. The Honored Society. The Mafia Conspiracy Observed. London, 1964; H. Hess. Mafia and Mafiosi: The structure of power. Farnborough, 1973; Бальзамо У., Карпоци Дж. Мафия. Первые 100 лет / Пер. с англ. Мос­ква, 1996; Дориго Дж. Мафия / Пер. с англ. Мос­ква, 1998; Сервецький І. В., Чуфрін Ю. Ю. Щодо поняття та змісту «Українська мафія» // Юрид. наука. 2015. № 5.

Статтю оновлено: 2018