Махновець Леонід Єфремович
МАХНОВЕ́ЦЬ Леонід Єфремович (31. 05. 1919, с. Озера, нині Бородян. р-ну Київ. обл. — 19. 01. 1993, Київ) — літературознавець, археолог, перекладач. Доктор філологічних наук (1966). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1990). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський університет (1947). Працював н. с. Держ. музею Т. Шевченка, Інститутів літ-ри (1955–73, звільн. за звинуваченням в антиісторизмі) та археології (1975–85) АН УРСР у Києві. Досліджував давню укр. літературу, писав про творчість Т. Шевченка, І. Франка та ін. Співавтор вид. «Історія української літератури» (т. 1–2, 1967), укладач біобібліогр. словника «Українські письменники» (т. 1, 1960), упорядник зб. «Давній український гумор і сатира» (1959), «Українські інтермедії XVIІ–XVIII ст.» (1960). Переклав з давньорус. сучас. українською мовою «Слово о полку Ігоревім» (1950; опубл. 1967, 1972, 1983) і «Літопис руський» (1989). Метод М., застосований під час перекл. останнього, відповідає найприскіпливішим вимогам сучас. текстології. Він здійснив перекл. коментований, з наук.-філол. і документально точною реконструкцією тексту, до нього уклав детал. покажчики (іменно-особовий, геогр.-археол.-етногр.), генеалог. таблиці, карти та топогр. плани. Усі зазнач. книги надрук. у Києві.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Гумор і сатира української прози XVI–XVIII ст. 1964; Григорій Сковорода: Біографія. 1972; Про автора «Слова о полку Ігоревім». 1989 (усі — Київ).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
