Кіблич - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кіблич

КІ́БЛИЧ – село Гайсинського району Вінницької області. Кіблиц. сільс. раді підпорядк. села Мелешків і Огіївка. Знаходиться на р. Кіблич (притока Собу, бас. Південного Бугу), за 120 км від обл. центру та за 18 км від райцентру. Пл. 2,97 км2. Насел. 1144 особи зва села походить від тюрк. слів «кубло», «кублан» – «сотня». За нар. переказами, тут стояла татар. фортеця (донині збереглися залишки підзем. ходів). Уперше згадується у писем. джерелах кін. 16 ст. як с. Кублич Гранів. ключа, яке належало князю Четвертинському. 1605 його придбав І. Синявський. Пізніше як посаг село перейшло до Чарторийських. Жит. брали участь у повстаннях К. Косинського та С. Наливайка, Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. За Андрусів. мирним договором 1667 К. залишився у складі Польщі. 1672 згадується як м-ко, яке спустошили союзні П. Дорошенку татар. загони. 1672–99 – під владою Осман. імперії. 1744 К. на прохання А. Чарторийського надано Маґдебур. право, привілей на 12 щоріч. ярмарків та 2 торги на тиждень. Насел. підтримало 1768 повстання Коліївщини. За 2-м поділом Польщі 1793 м-ко відійшло до Рос. імперії. У 19 – на поч. 20 ст. – м-ко Гайсин. пов. Поділ. губ. У 1-й пол. 17 ст. і від серед. 18 ст. у К. мешкала значна євр. громада (1847 – 290, 1887 – 820, 1897 – 1067 осіб). За переписом 1897, заг. кількість жит. складала 3096 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1919 відбулося 2 євр. погроми, внаслідок яких були вбиті 125 євреїв. Мешканці зазнали сталін. репресій, потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв – 20 осіб). Від липня 1941 до березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Нині у селі працюють цегельня та олійня. У К. – заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; лікар. амбулаторія. Пам’ятка арх-ри – церква Різдва Пресвятої Богородиці (1881). Діє реліг. громада УПЦ МП. Серед видат. уродженців – Герой Рад. Союзу А. Касьян. Встановлено погруддя А. Касьяна, пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни.

Н. В. Задорожна

Стаття оновлена: 2013