МІКРОКЛІМАТОЛО́ГІЯ (від мікро... та кліматологія) — роз­діл кліматології, що досліджує мікроклімати, фізичні закономірності формува­н­ня та взаємодії мікрокліматичних особливостей території, типізацію мікрокліматів, роз­поділ на значній місцевості кількісних показників з урахува­н­ням різних типів ландшафту. Роз­робляє методи і засоби пере­творе­н­ня мікрокліматів з метою під­вище­н­ня ефективності екон. викори­ста­н­ня певної території. Ви­вче­н­ня мікроклімату перед­бачає виявле­н­ня вертикал. профілів температури, вологості та вітру в призем. шарі атмо­сфери, аналіз впливу мікротопо­графії, екс­позиції та рослин­ності на атмо­сфер. режим, а також на радіац. умови у цих шарах, зʼясува­н­ня від­мін­ностей призем. шару повітря в різних фаціях певного ландшафту. Мікроклімат. дослідж. мають вагоме наук.-теор. значе­н­ня, оскільки встановле­н­ня радіац. режиму призем. шару атмо­сфери, процесів тепло- та вологооб­міну дають змогу ви­значити закономірності формува­н­ня погоди та клімату в окремих р-нах земної кулі. На основі тривалого комплекс. ви­вче­н­ня складають мікроклімат. карти, що за­стосовують у різних галузях економіки. Мікроклімат. дослідж. у містах сприяють вирішен­ню пита­н­ня моніторингу довкі­л­ля, встановлен­ню звʼязків між мікрокліматом і за­брудне­н­ням атмо­сфери, роз­роблен­ню рекомендацій щодо роботи під­приємств та міського транс­порту. Важливим аспектом М. є оцінюва­н­ня спів­від­ноше­н­ня параметрів погодно-клімат. умов дня і ночі, радіац. балансу, температури та вологості повітря і ґрунту, швидкості вітру, хмарності, атмо­сфер. опадів, а також їхнього впливу на продуктивність с.-г. культур, природну рослин­ність та здоровʼя людей. Виділяють нові напрями наук. дослідж. — з питань практ. та меліорат. М. залежно від різноманіт. меліорацій (у с.-г. виробництві – зрошення, осушення, спец. обробле­н­ня ґрунту; у насел. пунктах — озелене­н­ня). Засн. М. — рос. гео­граф і кліматолог О. Воєйков, якому належать дослідж. і висновки щодо впливу рельєфу, рослин­ності та госп. діяльності на параметри метеорол. характеристик, їхній добовий та річ. хід і вертикал. роз­поділ. Він уперше висловив думку про можливість зміни клімату людиною через формува­н­ня мікрокліматів. Ідеї О. Воєйкова з М. роз­вивали проф. Г. Селянінов, С. Сапожникова, І. Гольцберг. В Україні мікроклімат. дослідж. проводили в Укр. гід­ро­метеорол. ін­ституті (О. Шахнович, Л. Рибченко), Одес. екол. університеті (З. Міщенко), Київ. (М. Щербань) та Харків. (Г. Дубинський ) університетах.