Мікроклін | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мікроклін


Мікроклін

МІКРОКЛІ́Н (від мікро... та грец. κλίνω – нахиляю) – породоутворювальний мінерал класу силікатів групи польових шпатів, алюмосилікат калію каркасної будови. Формула: K[AlSi3O8]. Містить 16,93 % K2O, 18,35 % Al2O3, 64,72 % SiO2. Серед ізоморф. домішок – Na, Rb, Fe, Ba, Pb. Має триклінну сингонію; утворює таблитчасті кристали, зернисті та крупнокристалічні агрегати; двій­ники за карлсбад., бавен., манебах., альбіт. і периклін. законами. Густина 2,57; твердість 6,0–6,5; спайність досконала у двох напрямах; крихкий; кольори: білий, рожевий, сірий; блиск скляний, на площинах спайності – перламутровий. Часто містить закономірно орієнтовані вростки альбіту, що виникли при розпаді високотемператур. твердих розчинів лужного (калійнатрієвого) польового шпату. Походження М.: магматичне, метаморфічне, метасоматичне, гідротермальне. Є важливим породоутворювал. мінералом багатьох магматич. і метаморфіч. порід, пегматитів. Використовують у фарфоро-фаянс. пром-сті. М. знайдено в Німеччині, Швейцарії, Польщі, Норвегії, Казахстані, РФ, США, Японії, на Мадаґаскарі; в Україні – на Волині та в Приазов’ї.

Статтю оновлено: 2019