Мікуловський-Поморський Йосиф | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мікуловський-Поморський Йосиф


Мікуловський-Поморський Йосиф

МІКУЛО́ВСЬКИЙ- ПОМО́РСЬКИЙ Йосиф (Mikułowski-Pomorski Jόzef; 01. 07. 1868, с. Маліце-Косьцельне, нині Свентокшис. воєводства, Польща – 04. 05. 1935, Варшава) – польський вчений-агрохімік. Чл.-кор. Чехо-Сло­вац. рільн. академії (1928), чл. Варшав. наук. т-ва (1930). Закін. Ризький політех. ін-т (1888). Працював у приват. госп-вах. Від 1894 – проф. Вищої рільн. школи, від 1904 – засн. і дир. дослід. хім.-рільн. станції, 1906–11 – дир. крайових рільн. установ у Дублянах (нині Жовків. р-ну Львів. обл.); 1911 очолив пром.-рільн. курси у Варшаві (згодом Гол. школа с. госп-ва); 1913 – чл. рільн. ради у Відні. Після 1-ї світ. вій­ни працював міністром рільництва; реліг. конфесій і заг. освіти; дир. департаменту наук і вищих шкіл; віце-прем’єром РМ. 1918–20, 1928–29 – ректор Академії рільництва у Дублянах. Наук. дослідження: потреба ґрунтів у мінерал. та орган. добривах; паливна здатність торфів. Заснував дослідну станцію торфів у Дублянах.

Пр.: O ocenie potrzeb nawozowych ziemi metodą Dr. Pawla Wagnera. Lwόw, 1897; Analizy ziem ornych. Krakόw, 1897; Doświadczenia nad wzglendną wartoscią nawozόw fosforowych. Lwόw, 1899; 1900; Uprawa roli i roślin. Warszawa, 1925.

ДА: Центр. держ. арх. України у Львові. Ф. 165, оп. 5, спр. 4837, арк. 27; оп. 5а, спр. 159, арк. 70; ф. 146, оп. 60, спр. 1632, арк. 5.

Статтю оновлено: 2019