Мікушев Анатолій Костянтинович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мікушев Анатолій Костянтинович


Мікушев Анатолій Костянтинович

МІ́КУШЕВ Анатолій Костянтинович (псевд.: Анатольєв, Костін, Максимов, Леканов; 05. 11. 1926, м. Усть-Сисольськ, нині Сиктивкар, Респ. Комі, РФ – 11. 01. 1993, там само) – комі фольклорист, літературознавець і критик. Д-р філол. н. (1970). Засл. діяч н. Комі АРСР (1976), РСФРР (1982). Закін. Комі пед. ін-т (Сиктивкар, 1947). Працював 1950–70 у секторі літ-ри і фольклору відділу літ-ри, мови та історії Комі філії АН СРСР (Сиктивкар); від 1972 – зав. каф. комі та фіно-угор. філології Сиктивкар. ун-ту. Почес. чл. Фіно-угор. т-ва (Фінляндія, від 1973), Угор. етногр. т-ва (від 1985). Наук. діяльність присвяч. вивченню пісен. жанрів комі фольклору, теорії епосу перм. народів. Автор праць «Песенное творчество народа Коми» (1956), «Коми литература и народная поэзия» (1961; обидві – Сиктивкар), «Коми эпические песни и баллады» (1969), «Эпические формы коми фольклора» (1973; обидві – Ленінград), «Парма весьтын сьыланкыв: коми литература йылысь мöвпъяс» («Пісня над Пармою: літературно-критичні нотатки про комі літературу», Сиктивкар, 1984), «На таежных просторах» (Москва, 1986; про комі рад. літ-ру) та ін. Брав участь у створенні підручників з комі мови та літ-ри для серед. шкіл, навч. посібників для вчителів і студентів, зокрема «Коми народное поэтическое творчество» (1979), «Коми народный эпос (историко-культурные контакты)» (1989). Один з авторів і ред. зб. «Куратовские чтения» (т. 1–6, 1973–90), вид. «История коми литературы» (т. 1–3, 1979–81) та ін. За ред. М. (разом з В. Чистальовим) видано «Коми йöзкостса сьыланкывъяс» («Комі народні пісні», т. 1–3, 1966–71). Упорядник зб. комі частівок «Шондібанöй олöмöй» («Життя сонцелике», 1969); шкіл. підручника «Коми литература» для 8–10 кл. (1965; 1974; усі – Сиктивкар). Про укр. літ-ру та комі-укр. літ. зв’язки йдеться у статтях М. про М. Островського («Письменник-патріот», 1954), Панаса Мирного («Лимерівна», 1955), І. Франка («Співець українського народу», 1956) та ін.

Літ.: Тренькина Т. И. Анатолий Константинович Микушев: Биобиблиогр. указ. 1950–1988 гг. 1989; Анатолий Константинович Микушев: Статьи, воспоминания, письма. 2012 (обидві – Сиктивкар).

Статтю оновлено: 2019