Мікушевський Владислав | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мікушевський Владислав


Мікушевський Владислав

МІКУШЕ́ВСЬКИЙ Владислав (08. 04. 1904, Львів – ?) – правознавець. Навч. у г-зіях м. Закопане (нині Польща) та Львова, закін. Львів. ун-т (1929). У 1929–33 – аплікант окруж. суду у Львові. 1932 здобув докторат, 1939 – доктор. габілітацію з цивіл. процесуал. права. Працював у судових установах Львова, зокрема від 1933 – асесор, згодом – міський суддя; водночас викладав у Львів. ун-ті: 1928–34 – асист. каф. міжнар. права (під кер-вом Л. Ерліха), 1934–39 – асист., 1939–40 – доц. каф. цивіл.-процесуал. права (під кер-вом К. Стефки), 1940 – лаборант каф. цивіл. права. Досліджував проблеми міжнар. і цивіл. права. У березні 1940 за­арешт. органами НКВС, подальша доля невідома (ймовірно, загинув в ув’язненні).

Пр.: Opinie doradcze Stałego Trybu­nału Sprawiedliwości Międzynarodowej w Hadze. Lwów, 1932; Ograniczenia do­­puszczalności dowodu ze swiadków w pra­wie polskim. Lwów, 1938; Dopuszczalność umów regulujących sposób prowadzenia dowodów w procesie // Ruch Prawniczy, Ekonomiczny i Socjologiczny. Poznań, 1939.

Статтю оновлено: 2019