Мілка Євген Григорович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мілка Євген Григорович


Мілка Євген Григорович

МІ́ЛКА Євген Григорович (04. 04. 1950, с. Старобешеве, нині смт Донец. обл. – 28. 01. 2011, Донецьк) – композитор, педагог. Доц. (1992). Чл. НСКУ (1975). Премія ім. С. Про-коф’єва (1991). Закін. Київ. консерваторію (1973; кл. композиції А. Штогаренка, контрабаса – Б. Сойки). Від 1974 – арт. оркестру Театру опери та балету, від 1975 – викл. муз.-теор. дисциплін Муз. уч-ща, 1981–89 – відп. секр. обл. орг-ції СКУ, 1989–2011 – у Муз. академії: від 1992 – доц., від 1998 – в. о. проф. каф. оркестр. диригування; за сумісн. 1996–2011 – арт. Симф. оркестру (усі – Донецьк). Для музики М. характерні інтелект. спрямованість, складність муз. стилістики, насичення засобами сучас. муз. мови. Його твори входять до репертуару провід. колективів та виконавців України, звучать у багатьох країнах світу. Має фонд. записи на компакт-дисках та Укр. радіо.

Тв.: вокал.-симф. – «Словацькі пісні» (1972); для симф. оркестру – Симфонієта (1974); концерти – для флейти, струн. і удар. (1971), контрабаса з оркестром (1979, вперше в історії укр. музики), скрипки з оркестром (1981), альта з оркестром (1986), гобоя, струн. і удар. (2000); для струн., арфи і удар. – 5 обробок в’єтнам. нар. пісень (1985); для камер. домрового оркестру – «Українська сюїта» (1990), Симфонія (2000), 5 обробок польс. нар. пісень (2002); сонати – для органа (1971), гітари (1978), віолончелі, фортепіано і удар. (1982), скрипки з фортепіано (1986, 2005), для домри соло (2009); для фортепіано – «Каролю Шимановському» (1977), «Музика теплої осені» (1989), цикл мініатюр «Весно-веснянице» (1987); для бандури – «Нічна фантасмагорія» (1997), Фуга у старовин. стилі (2004); для бандури і фортепіано – Коломийка (2008); романси, дит. пісні, обробки нар. пісень; музика до театр. вистав.

Пр.: Гармонiчне сольфеджiо. К., 1978 (спів­авт.); Симетрія ладогармонічних структур і 12-звукове наповнення // Теор. та практ. питання культурології: Зб. наук. ст. З., 2000. Вип. 3; Огляд тропів Й. М. Хауера та шестизвучні акордові структури // Муз. мист-во: Зб. наук. ст. Д., 2004. Вип. 4.

Літ.: Варшавська О. Біля рояля – автор // Рад. Донеччина. 1990, 8 серп.; Киреева Т., Савари С. Композиторы Донбасса (очерки жизни и творчества). Д., 1994; Добровольський П. Творчий портрет ювіляра // Донеччина. 2000, 25 трав.

Статтю оновлено: 2019