Міллер Ілля Соломонович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Міллер Ілля Соломонович


Міллер Ілля Соломонович

МІ́ЛЛЕР Ілля Соломонович (Миллер Илья Соломонович; 19. 01. 1919, м. Харбін, Китай – 07. 01. 1978, Москва) – російський історик. Д-р істор. н. (1965). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. 1940 закін. Моск. ун-т (учень В. Пічети). Від 1947 працював у Ін-ті сло­в’янознавства і балканіс­тики АН СРСР (Москва): від 1966 – зав. сектору міжслов’ян. зв’язків, зго­­дом – сектору нової історії країн Центр. Європи. Досліджував громад.-політ. течії та визв. рух 18–19 ст. у Польщі. Співкер. рад.-польс. вид. – 25-том. серії «Вос­стание 1863 г.: Материалы и до­кументы» (1961–­86), де вміщено багато джерел із укр. історії, зокрема два томи присвяч. сусп.-політ. рухові в Україні 1856–64. Брав участь у підготовці колектив. праці «История Польши» (т. 1–3, Москва, 1954–58).

Пр.: Накануне отмены барщины в Га­лиции // Ученые зап. Ин-та славяноведения. 1949. Т. 1; Революционное дви­же­ние в русской армии и восстание 1863 г. 1964 (спів­авт.); Исследование по исто­рии народов Центральной и Восточной Европы ХІХ в. 1980 (усі – Москва).

Літ.: Фалькович С. М. И. С. Миллер // Новая и новейшая история. 2008. № 5.

Статтю оновлено: 2019