Міллер Леонід Олександрович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Міллер Леонід Олександрович


Міллер Леонід Олександрович

МІ́ЛЛЕР Леонід Олександрович (псевд. – Левко Стрілець; 25. 11. 1947, с-ще Іспісар Ленінабад. обл., нині Таджикистан – 03. 07. 2017, Тернопіль) – військовий диригент, композитор. З походження німець. Засл. діяч мист-в України (2011). Засл. працівник культури Бурят. АРСР (1983), Угорщини (1988). Чл. Нац. ліги укр. композиторів (1993), Нац. Всеукр. муз. спілки (1994). Лауреат міжнар. фестивалів із ес­­традно-духовим муніцип. Терноп. колективом «Оркестра Волі» (Київ, 1993; Рівне, 1995). Закін. Моск. консерваторію (1978; кл. В. Кочепасова, Д. Браславського, Є. Аксьонова) та ад’юнктуру при ній (1988). Відтоді працював військ. диригентом Забайкал. краю (РФ), від 1983 – Прикарп. військ. округу (спочатку в м. Нестеров, нині Жовква Львів. обл., згодом – у Тернополі), 1986–88 – в Угорщині (м. Шарбоґард). Брав участь у проведенні свят і фестивалів у місцях служби, аранжував, перекладав для духов. оркестру твори місц. авторів (зокрема 2-у угор. рапсодію Ф. Ліста, «Ракоці марш» Г. Берліоза та ін.), писав обробки нар. мелосу, церемоніал. творів. Від 1983 мешкав у Тернополі: 1983–86 – диригент військ. оркестру дивізії, водночас кер. нар. естрад. ансамблю «Експромт»; 1988–89 – викл. Муз. уч-ща; від 1989 – гол. диригент духов. оркестру Палацу культури «Жовтень» (від 1990 – «Березіль» ім. Леся Курбаса), від 1993 – муніцип. екстрадно-духов. колективу «Оркестра Волі». М. – гол. диригент обл. марш-парадів духових оркестрів Тернопільщини, викл. курсів та твор. лаб. (1990–99). У 1992 для міжнар. т-ва німців створив гімн «Відерґебурт» («Відродження»). 2000 – засн. Нім. культур. центру при Терноп. громад. орг-ції «Відерґебурт», вокал. чол. ансамблю «Акапела», дит. танцюв. ансамблю «Ді Блюме» («Квітка»). Автор більше 500 обробок та оригін. творів духової, симф., камер. і вокал.-хор. музики, зокрема понад 30 маршів на укр. тематику, увертюр, фантазій на теми пісень М. Гайворонського, А. Горчинського, В. Івасюка, Р. Купчинського, Л. Лепкого, О. Германа та ін.; перекладів укр. та зарубіж. композиторів. Автор зб. «Хорові твори. Вокальні ансамблі. Ліричні пісні. Романси. Дитячі пісні. Інструментальні твори» (2004), «Грає духовий оркестр» (2012, вип. 1), «Свічка па­­м’яті. Збірка пісень на вірші тернопільських поетів» (2013). Разом із поетесою Н. Волотовсь­­кою видав зб. «Дорога до віч­ності» (2007) до 65-річчя УПА та «Мільйони їх – мов колосків на ниві» (2008), присвяч. пам’яті жертв голодомору в Україні. Здійснив інструментовку творів для духов. оркестру до зб. «Сурми кличуть» (1992; усі – Тернопіль), «Службово-стройовий репертуар» (Л., 1997); оркестровку музики до оперети «Летюча миша» Й. Штраусса та вистави «Сотниківна» (за Б. Лепким) для Терноп. драм. театру.

Літ.: Гуль А. Німець з українською ду­­шею // Свобода. 2007, 24 листоп.; Га­­домська Л. У музику закоханий до нестями // Тернопіль веч. 2013, 25 верес.; Лещишин О., Мельничук Б. Вічна молодість його душі. До 70-річчя Леоніда Міл­лера // Вільне життя +. 2017, 1 груд.

Статтю оновлено: 2019