Мільман Віталій Давидович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мільман Віталій Давидович


Мільман Віталій Давидович

МІ́ЛЬМАН Віталій Давидович (23. 08. 1939, Одеса) – математик, фахівець у галузі функціонального аналізу. Син Давида, брат П’єра Мільманів. Міжнар. премії (EMET та ім. Л. Ландау). Закін. Харків. ун-т (1961), де відтоді й викладав. Водночас до 1965 працював у Фіз.-тех. ін-ті низьких т-р АН УРСР (Харків); 1965–73 – ст. н. с. філії Ін-ту хім. фізики АН СРСР (м. Черноголовка Моск. обл.). 1965 у Харків. ун-ті захистив канд. (під кер-вом Б. Левіна), 1970 у Фіз.-тех. ін-ті низьких т-р АН УРСР – доктор. (не затверджено ВАК СРСР) дис. Від 1973 – у Тель-Авів. ун-ті: 1980–2007 – проф., від 2007 – засл. проф. у відставці. Президент Ізраїл. матем. союзу (2000–02). Розробив асимптотичну теорію нормованих скінченновимір. просторів великої розмірності, якою започаткував розвиток асимптотич. геом. аналізу, т. зв. локал. теорії банах. просторів. Його нове доведення теореми ізраїл. математика А. Дворецького сприяло подальшому дослідж. концепцій концентрації міри (концентрація Леві–М.), двоїстості в опуклому аналізі, спектр-дисторції (ефект Рамсея–Дворецького–М.). Низку результатів М. застосовують у топології, геометрії, теорії ймовірностей, комбінаториці.

Пр.: Новое доказательство теоремы А. Дворецкого о сечениях выпуклых тел // Функционал. анализ и его приложения. 1971. Т. 5, № 4; The dimension of almost spherical sections of convex bodies // Acta Math. 1977. Vol. 139, № 1–2 (спів­авт.); A topological application of the isoperimetrical inequality // American J. Math. 1983. Vol. 105, № 4; Almost Euclidean quotient spaces of subspaces of a finite dimensional normed space // Proceedings AMS. 1985. Vol. 94, № 3; An inverse form of the Brunn-Minkowski inequality with applications to local theory of normed spaces // C. R. Acad. Sc. Paris. 1986. Vol. 302, Ser. 1, № 1; New volume ratio properties of convex symmetric bodies in ўn // Invent. Math. 1987. Vol. 88 (спів­авт.); The conception of duality in convex analysis and characterization of Legendre transform // Annal. Math. 2009. Vol. 169, № 2 (спів­авт.); Asymptotic Geometric Analysis, Part I // Mathematical Surveys and Monographs. 2015. Vol. 202.

Статтю оновлено: 2019