Ківерці - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ківерці

КІ́ВЕРЦІ – місто Волинської області, райцентр. Знаходиться за 456 км (залізницею) від Києва та за 13 км від Луцька. Пл. 6,8 км2. Насел. 16 678 осіб (2001, складає 99,7 % до 1989), переважно українці, проживають також росіяни та білоруси. Залізнична станція. Засн. 1873 водночас зі спорудженням залізнич. станції на лінії Житомир–Ковель. Станція та нинішнє місто дістали назву села (від 1964 – Прилуцьке), яке знаходиться за 7 км. Від поч. 1890-х рр. – важливий залізнич. вузол. Наприкінці 19 ст. тут відкрито залізничне уч-ще, збудовано шпалопросочувал. з-д, ремонтну майстерню. 1910 налічувалося 26 дворів, мешкало 206 осіб. 1921–39 – у межах кордонів Польщі, від 1939 – УРСР. Від 25 червня 1941 до 1 лютого 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Від 1951 – місто. 1939 у К. мешкало бл. 1,3 тис., 1959 – 9,4 тис., 1979 – 15,2 тис., 1998 – 17,6 тис. осіб. Нині працюють ВАТ «Ківерціспецлісмаш», приватне підпр-во «Верстатоліс», ТОВи «Тартак» і «Лозня», мех. з-д, друкарня, ліс. госп-во. У К. – 4 заг.-осв. школи, 4 дитсадки, 4 позашкіл. заклади, 2 дит. будинки (1 – сімей. типу), мед. коледж; 2 Будинки культури, центр. рай. б-ка для дорослих, рай. дит. б-ка, 4 міські б-ки, Ківерцівський краєзнавчий музей, муз. школа, кінотеатр; рай. центр. лікарня, лінійна залізнична амбулаторія; ДЮСШ; 3 готелі; відділ. 3-х банків. Нар. колективи худож. самодіяльності: ансамбль пісні і танцю «Барвінок», духовий оркестр, вокал. жін. тріо «Журавлина», ансамбль нар. пісні «Калинова сопілка», жін. вокал. ансамбль «Свічадо», фольклор. гурт «Терниця». Виходить г. «Вільним шляхом». Пам’ятка арх-ри – костел Найсвятішого Серця та Чесного Хреста (1929–33). Реліг. громади: УПЦ МП, УПЦ КП, РКЦ, УГКЦ, свідків Єгови, євангел. християн-баптистів. Встановлено мемор. комплекс Слави воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни. Серед видат. уродженців – філософ, педагог, чл.-кор. НАПНУ Р. Арцишевський, філософ П. Кралюк, геофізик В. Коболев; скрипаль, нар. арт. України Т. Рівець, артист балету, балетмейстер, засл. арт. України В. Дужич-Ніколайчук; архітектор Ю. Криворучко, дизайнер А. Павлов.

С. Й. Ващинець, І. Ф. Каразія

Стаття оновлена: 2013