Ківерцівський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ківерцівський район

КІ́ВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у південно-східній частині Волинської області. Межує з Маневиц., Рожищен. і Луцьким р-нами Волин. обл. та Млинів., Рівнен. і Костопіл. р-нами Рівнен. обл. Утвор. 1940. Від червня 1941 до лютого 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Від 1966 – у сучас. межах. Пл. 1,4 тис. км2. Насел. 66 412 осіб (2001, складає 98,8 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну – м. Ківерці, смт Олика та Цумань і 72 сільс. насел. пункти. Пн. частина К. р. лежить у межах Поліської низовини, пд. – Волинської височини. Поверхня – плоскохвиляста рівнина: на Пн. – моренно-зандрова, на Пд. – лесова. Пд. частина р-ну підвищена, розчленована ярами та балками. Корисні копалини: торф, пісок, крейда, глина. На тер. р-ну протікають річки Горинь, Стир (притоки Прип’яті, бас. Дніпра) з притоками Конопелька, Кормин, Рудка. На Ківерщині – 9 озер; найбільші: Озеро та Озерце (розташ. на тер. однойм. сіл). Створ. 22 ставки (пл. водного дзеркала 251,49 га). Ґрунти переважно дерново-підзолисті, в долинах річок – торфоболотні, на виходах мергелів, крейди – перегнійно-карбонатні, у лісостеп. зоні – темно-сірі, опідзолені та чорноземні. Ліси займають 43 % тер. р-ну (61 тис. га). У деревостої – сосна, береза, вільха, дуб, ясен, крушина, ліщина. У р-ні – Нац. природ. парк «Цуманська пуща», заг.-держ. значення ландшафт. заказник Кормин, комплексна пам’ятка природи Горинські крутосхили, місц. значення 1 ландшафт., 7 ліс., 1 ботан., 3 заг.-зоол., 2 орнітол. заказники, 31 ботан., 1 зоол., 5 гідрол. пам’яток природи, 20 заповід. урочищ, пам’ятка садово-парк. мист-ва Макаревичів. парк. Гол. підпр-ва розташ. у райцентрі. У с. Кульчин – силікат. з-д, у смт Цумань – держ. підпр-во «Журавка», що займається переробленням та консервуванням овочів та фруктів, держлісгосп. Спеціалізація с. госп-ва – рослинництво зерново-буряківничого і тваринництво м’ясо-молоч. напрямів. Пл. с.-г. угідь 67 тис. га, з них орних земель – 41,4 тис. га, багаторіч. насаджень – 1,1 тис. га, сінокосів – 12,7 тис. га, пасовищ – 12,8 тис. га. Осн. виробниками с.-г. продукції є 13 с.-г. кооперативів, 5 т-в, 7 приват. підпр-в і 55 фермер. госп-в. Гол. культури: пшениця, жито, ячмінь, цукр. буряки, льон, картопля. Транспортно-експлуатаційна мережа: 104 км залізнич. колій, 365 км автомобіл. доріг держ. і місц. значення, з них 313 км – з твердим покриттям. Є 27 автомобіл. і 8 залізнич. мостів. У К. р. – 61 заг.-осв. школа, мед. коледж; 22 Будинки культури та 26 клубів, 52 б-ки, 3 муз. школи, Ківерцівський краєзнавчий музей; 4 лікарні, 3 амбулаторії, 57 фельдшер.-акушер. пунктів, 3 санаторії, обл. психіатр. лікарня; ДЮСШ; 5 готелів; відділ. 4-х банків. Виходить г. «Вільним шляхом». Реліг. громади: 21 – УПЦ МП, 18 – УПЦ КП, 3 – РКЦ, 1 – УГКЦ, 13 – християн віри євангельської, 9 – євангел. християн-баптистів, 2 – свідків Єгови, 1 – адвентистів сьомого дня. Діє Жидичинський Свято-Миколаївський чоловічий монастир УПЦ КП. Пам’ятки арх-ри: Стрітен. церква у с. Залісоче (1784), Михайлів. церква (1770) і дзвіниця (кін. 19 ст.) у с. Липне, Михайлів. церква у с. Омельне (1776), Покров. церква (1810) і дзвіниця (кін. 19 ст.) у с. Метельне, церква Івана Хрестителя у с. Прилуцьке (1934), замок Радзивіллів (1558), колегіал. костел Св. Трійці (1635–40), костел св. Петра і Павла (1460, найстаріший на Волині), церква Св. Трійці (1886) у смт Олика. Серед видат. уродженців – математик, акад. АН УРСР М. Кравчук (с. Човниця), фахівець у галузі кібернетики, дійс. чл. НТШ Т. Вінцюк (с. Кульчин), фахівець у галузі механізації с. госп-ва, чл.-кор. УААН О. Сидорчук (с. Дерно), мовознавець, педагог, акад. НАПНУ Г. Артемчук (с. Котів), фізик, громад. діяч В. Жовтянський (с. Залісоче), математик С. Сосницький (с. Дідичі), мовознавці Г. Аркушин (с. Сильне), М. Мірченко (с. Покащів), брати мовознавець Микола та літературознавець Петро Волинські (смт Олика), літературознавець М. Дубина (с. Дідичі), акушер-гінеколог Л. Мельник (с. Кульчин); письменник, перекладач, дійс. чл. НТШ С. Радіон (с. Прилуцьке), письменник П. Боярчук (с. Одеради); поет, художник М. Нестерчук (с. Сильне), графік, кераміст М. Андрущук (с. Прилуцьке); церк. діяч УПЦ у Зх. Європі, дійс. чл. НТШ Анатолій (Дублянський; с. Перетоки, зняте з обліку); правознавець В. Зайчук (с. Тростянець); важкоатлет В. Грабар (с. Кульчин); Герой Рад. Союзу В. Киричук (с. Словатичі).

С. Й. Ващинець, І. Ф. Каразія

Стаття оновлена: 2013