Мінаков Іван Іванович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мінаков Іван Іванович


Мінаков Іван Іванович

МІНАКО́В Іван Іванович (14. 01. 1874, с. Рикані Воронез. губ., Росія – ?) – педагог, економіст, правознавець. Навч. у Воронез. учител. семінарії (1891–94), закін. Глухів. учител. ін-т (нині Сум. обл., 1900), юрид. ф-т Ун-ту св. Володимира у Києві (1910). Учителював (1894–97), від 1900 працював у Черніг. міському уч-щі. 1902 переїхав до Києва. Викладав у приват. чол. г-зії Г. Валькера (1902–06), водночас від 1903 – у Київ. жін. торг. школі ім. П. Терещенка: 1910–20 – зав.; від 1910 – у Київ. першому комерц. уч-щі. 1920 очолив його реорганізацію у 1-у Київ. соц.-екон. школу, згодом – голова президії школи до перетворення її 1921 у Перший соц.-екон. технікум. Також викладав політ­економію в Київ. нар. ун-ті (1920–22). У 1921–24 – позаштат. н. с. Комісії для виучування історії зх.-руського і укр. права ВУАН. Досліджував історію фінансів і фінанс. права Гетьманщини. На засіданнях комісії 1922 виголосив наук. доповіді «Грошовий збір за приходно-витратною відомістю 1724 року», «Головні джерела прибутків і головні статті витрат за відомістю 1724 року», «Збори продуктами за відомістю 1724 року». 1923–30 – нач. фінанс. відділу Правління Пд.-Зх. залізниці. Водночас викладав у Київ. ін-ті нар. госп-ва (1924–28), технікумі залізнич. госп-ва та політех. ін-ті (від 1928). Подальша доля невідома.

ДА: Держ. арх. Києва. Ф. Р-871, оп. 2, спр. 244, 1482.

Статтю оновлено: 2019