Мінаков Михайло Анатолійович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мінаков Михайло Анатолійович


Мінаков Михайло Анатолійович

МІНАКО́В Михайло Анатолійович (06. 10. 1971, м. Ленінськ Волгогр. обл., РФ) – філософ, громадський діяч. Д-р філос. н. (2008). Закін. Запоріз. ун-т (1993). Від 2001 – у Нац. ун-ті «Києво-Могилян. академія»: від 2014 – доц. каф. філософії та релігієзнавства. Викл. Гарвард. (США, 2010, 2012, 2013), Грайфсвальд. (2011, 2013, 2014) та Франкфурт. (2016; обидва – Німеччина) ун-тів. Секр. (від 1998), голова (від 2013) Кантів. т-ва в Україні. Гол. ред. ж. «Ідеологія і політика» (від 2011). Наук. дослідження: нім. класична філософія, історія сучас. зх. філософії, філософія освіти, емпіризм, політ. епістемологія, історія понять, культури, рад. філософії, політ. учень та ідеологій, політ. історія пострад. народів, аналіз політ. систем і культур.

Пр.: Вчення Канта про віру розуму. К., 2001; Історія поняття досвіду. К., 2007; Толковый словарь опечаток, слов живаго суржика бытия. К., 2008; Філософська освіта в Україні: історія і сучасність. К., 2010 (спів­авт.); Utopian Images of the West and Russia Among Supporters and Opponents of the Euromaidan // Russian Politics & Law. 2015. № 3; Подія первинного досвіду і філософія. Метатеорія досвіду в Канта і Квайна // Sente-ntiae. 2015. № 2; The De-Modernization Current: An Approach to Understand Ethical and Political Challenges of Post-Soviet Societies // Global Political Theory and «Charitas in Veritate». Lviv, 2016; Euromaidan, War and the Development of Ukraine’s Political System in 2014–2015 // Rimlands, Buffer Zones and Great Power Rivalry: Ukraine Conference Papers. New York, 2016; Мир и Модерн. Прикладное просвещение Канта // Неприкосновен. запас. 2016. № 1.

Статтю оновлено: 2019