Міненко Леонід Іванович — Енциклопедія Сучасної України

Міненко Леонід Іванович

МІНЕ́НКО Леонід Іванович (17. 03. 1923, с. Кримське, нині Новоайдар. р-ну Луган. обл. – 10. 10. 2007, м. Нижній Новгород, РФ) – військовик. Герой Рад. Союзу (1957). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії від 1941. Закін. Ворошиловгр. військ. авіац. школу льотчиків (нині Луганськ, 1944), школу льотчиків-випробувачів (1950). На фронті від 1944. До травня 1945 здійснив 93 бойові вильоти на штурмування військ. об’єктів противника. Після вій­ни продовжив службу в армії. 1952–68 – льотчик-випробувач, 1971–77 – заст. нач. льотно-випробув. станції Горьков. авіац. з-ду (нині Нижній Новгород). Відзначився під час випробування нової авіац. техніки. У Нижньому Новгороді на будинку, де мешкав М., встановлено мемор. дошку.

Статтю оновлено: 2019
Цитувати статтю
В. О. Сандул . Міненко Леонід Іванович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=67713 (дата звернення: 28.02.2021).