Мінералогічна колекція Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мінералогічна колекція Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення


Мінералогічна колекція Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення

МІНЕРАЛОГІ́ЧНА КОЛЕ́КЦІЯ ІНСТИТУ́ТУ ГЕОХІ́МІЇ, МІНЕРАЛО́ГІЇ ТА РУДОУТВО́РЕННЯ ім. М. Семененка НАНУ Започаткована 1978 у Києві при Ін-ті геохімії та фізики мінералів АН УРСР (нині Ін-т геохімії, мінералогії та рудоутворення НАНУ, ІГМР). Її основою стали робочі колекції акад. АН УРСР Є. Лазаренка й О. Поваренних, які очолювали в ІГМР відділи мінералог. профілю. Подальше розширення мінералог. зібрання відбувалося за рахунок зразків, зібраних співробітниками під час планових темат. робіт і спеціалізов. експедицій у різні регіони колиш. СРСР та за його межі. Знач. внесок у формування колекції зробили В. Беліченко, О. Вишневський, М. Владикін, А. Волошин, С. Галій, К. Деревська, Е. Жовинський, В. Квасниця, Ю. Кобяшев, Г. Кульчецька, І. Латиш, Ю. Мельник, В. Мельников, В. Павлишин, О. Пономаренко, Г. Рогачевсь­кий, В. Семененко, М. Семененко, В. Хоменко, Л. Яхонтова. Джерелом поповнення були також подарунки приват. осіб, зокрема І. Александрова, Г. Безвушко, М. Бітмана, А. Коваленка, Ф. Лисенка, Є. Науменка, Д. Нехайчука, Д. Ситнікова, В. Сковороднєва, В. Сурової. Колекція розташ. в приміщенні пл. 150 м2, умовно поділеному на 3 частини, де організовано темат. експозиції. У колекц. фонді – понад 7 тис. зразків, що представляють майже 1 тис. мінерал. видів та їх різновидів. За різноманітністю мінералів колекція ІГМР – одна з кращих мінералог. зібрань України. Географія експонатів охоплює понад 50 країн світу з усіх континентів. Бл. 60 % зібрання знаходиться в постій. експозиціях, головними серед яких є «Систематична мінералогія», «Мінерали України» та «Мінерали зарубіжжя». Створені та періодично оновлюються експозиції «Каменебарвний букет з кремнезему», «Агатова і яшмова палітра», «Карбонатне розмаїття» тощо. Експозицію «Систематична мінералогія» організовано відповідно до кристалохім. класифікації К. Штрунца, у ній нараховують бл. 1 тис. зразків із родовищ і рудопроявів України й багатьох країн світу. Серед унікал. мінералів – лазаренкоїт з кобальт-нікелевого родовища Хову-Акси в Зх. Сибіру (названий на честь Є. Лазаренка), баделеїт з місцевості побл. м. Ковдор (Мурман. обл.), лейкосфеніт, гадолініт-(Y), монацит із Ловозер. масиву, виноградовіт, джерфішерит з Хібін на Кольс. п-ові, бісміт з Тигриного родовища у Примор. краї, ринерсоніт з Гольцов. родовища в Іркут. обл., заварицькіт із родовища Шерлова Гора в Забайкаллі, афганіт і бистрит з Малобистрин. родовища в Прибайкаллі (усі – РФ), туркестаніт з масиву Дара-і-Піоз у Таджикистані. Понад 2 тис. зразків експозиції «Мінерали України» репрезентують різноманітні за мінералог. спеціалізацією регіони: Карпатський, Волино-Поділ. плиту, УЩ, Донец. складчасту обл. і Крим. Вагомим надбанням колекції є зразки мінералів із камер. пегматитів Волині. Це кристали-гіганти та велетен. друзи кварцу й польових шпатів, кристали топазу, берилу, флюориту. Сформовані окремі вітрини для зразків з Приазов’я та Криворіз. залізоруд. басейну. В експозиції «Мінерали України» представлені також зразки мінералів, уперше відкритих на тер. України: волнін, калушит, карпатит, сколіт із Карпат. регіону; ауербахіт, тараміт, приазовіт із нефелін. сієнітів Приазов. масиву; донбасит і тарасовіт із кварц. жил Нагол. кряжу в Донбасі; керченіт, мітридатит, тосудит із Криму. Остан. часом завдяки мінералогам-аматорам підрозділ поповнився новими цікавими зразками. Серед них – кристал топазу розміром 5 × 8 × 11 см зі скупченнями щетинок кериту. Ця органічна речовина з ряду твердих бітумів виявлена в камері лише одного граніт. пегматиту Волині. Раніше в колекції ІГМР керит був представлений лише у вигляді мономінерального чорного войлокоподіб. агрегату, складеного короткими переплетеними волокнами. Є зразки із Завалів. родовища графіту, в яких агрегати романешиту утворюють ниркоподібні скоринки на об’єм. дендритах графіту. Поповнено колекцію зразками перотита з лужних метасоматитів екзоконтакт. зони Маріуп. масиву нефелін. сієнітів у Сх. Приазов’ї (друга знахідка цього мінералу у світі, 1992). Серед поповнень зі Сх. При­азов’я – зразки метасоматитів із кар’єрів смт Старий Крим Донец. обл., де знайдено кристали топазів довж. до 2 см. У зібранні минулих років виявлено рідкіс. сульфоселенід вісмуту – лайтакарит з урочища Подулки в Закарпатті. Серед зразків експозиції «Мінерали зарубіжжя» досить цінними є астрофіліт. «сонця» з Кольс. п-ова, кристали та друзи кварцу з Паміру й Уралу, кальцит. «троянди» і друза андрадиту з Примор. краю. 2014 в колекції з’явилися зразки ларніт-майєніт. породи з формації Хатрурим (Ізраїль). Рос. мінералог В. Шаригін подарував голотипні зразки з шуламітитом і фторкюйгенитом. Колекцію ІГМР використовують з наук. та освіт­ньо-пізнавал. метою. Неодноразово декор. та рідкісні зразки були експоновані на виставках. Н.-д. робота спрямована на детал. вивчення мінерал. видів та їх різновидів, розроблення темат. планів, створення нових експозицій і модернізацію наявних, а також на поповнення зібрання новими надходженнями. Інформація про колекцію зведена в електрон. каталог, що постійно оновлюють.

Статтю оновлено: 2019