Мінералогічний і палеонтологічний музеї

МІНЕРАЛОГІ́ЧНИЙ І ПАЛЕОНТОЛОГІ́ЧНИЙ МУЗЕ́Ї ДОНЕ́ЦЬКОГО НАЦІОНА́ЛЬНОГО ТЕХНІ́ЧНОГО УНІВЕРСИТЕ́ТУ Їхня історія роз­починається 1924 зі створе­н­ня Б. Чернишовим (пізніше — віце-президент АН УРСР) та ін. викладачами Геол.-мінерал. музею при Гірн. технікумі (від 1926 — ін­ститут) у м. Сталіно (нині Донец. тех. університет). Перші зразки мінералів, руд і гірських порід, а також різноманіт. геол. матеріалів почали надходити з шахт, копалень і карʼєрів Донбасу. На від­критий лист щодо сприя­н­ня у формуван­ні Геол.-мінерал. музею, окрім керівників видобув. під­приємств, від­гукнулася значна кількість інж. і тех. працівників. Водночас до збира­н­ня колекцій під час практик залучали студентів. 1931 музейні екс­понати пере­містили в новий навч. корпус гірн.-геол. ф-ту. У між­воєн. період сформовано комплекти колекцій корис. копалин Донбасу, Криворіз. залізоруд. і Нікопол. марганц. басейнів, родовищ Уралу, Сибіру й ін. гірн.-пром. р-нів СРСР. Для палеонтол. від­ділу було привезено бл. 1 тис. зразків з Німеч­чини. Екс­позицію роз­містили в понад 30-ти вертикал. вітринах. Серед тогочас. унікал. екс­понатів — скамʼянілі стовбури дерев верх. карбону, брили вугі­л­ля, залізняку, камʼяної солі, вага яких досягала бл. 2 т. Як музейні структурні під­роз­діли були створені лаб. паял. трубки і гоніометрії, петро­графії (з поляризац. мікро­скопами), геол. кабінет, від­крито наук. аудиторію на 120 місць з проекц. установкою, екраном, великим демонстрац. столом. 1937 чл. Між­нар. геол. кон­гресу під час екс­курсії Донбасом від­відали гірн.-геол. факультет та високо оцінили лабораторне оснаще­н­ня й музейні екс­понати. Під час 2-ї світової вій­ни приміще­н­ня факультету зруйновано, а музейні колекції фактично втрачено. Від­новле­н­ня геол.-мінерал. музей. справи в Сталіно здійснено 1947–49 під керівництвом завідувач кафедри геології О. Ней­ман-Пермякової. У цей час проведено укомплектува­н­ня багатьма зразками гірських порід і мінералів, худож. картинами, що від­ображають гол. етапи роз­вит­ку біо­сфери, різноманіт. навч. колекціями. У 2-й пол. 20 ст. сформовано сучасні Мінералог. і Палеонтол. музеї. Для Мінералог. музею при­дбано колекц. зразки на Уралі, в Кузбасі та в ін. місцях. Продовжено традицію щодо накопиче­н­ня музей. фондів завдяки студентам, які пере­бували під час вироб. практик у різних геол. партіях і екс­педиціях, геологам-ентузіастам, які працювали в Україні, РФ та ін. рад. республіках і країнах соціаліст. табору. 1951 після приходу на каф. геології Н. Василюк роз­почався стрімкий роз­виток страти­графо-палеон­тол. музей. напряму. За бл. 40 р. вона разом зі студентами та ін. фахівцями-палеонтологами зібрала унікал. колекцію коралів камʼяновугіл. віку. Під керівництвом проф. Л. Нестеренка, який 1957–87 очолював каф. геології, Палеонтол. музей став осн. установою, що презентувала страти­графо-палеонтол. дослідже­н­ня Донбасу. Тоді ж одним із гол. напрямів у роз­витку музею стало наповне­н­ня колекції перм. фауни. На поч. 2010-х рр. у фондах Мінералог. музею було понад 10 тис. зразків мінералів, гірських порід, руд з України (значну частину складають екс­понати з Донбасу), РФ, Німеч­чини, Чехії, Польщі, Болгарії, Китаю, Канади, США, Перу, Австралії, Ґвінеї та ін. країн. Низка з них є рідкісними в мінералог. й істор.-культур. сенсах. У структурі — 10 роз­ділів, присвячених різним аспектам геол. науки. Системат. колекцію мінералів ви­ставлено в окремих вітринах, їх згруповано від­повід­но до типів хім. зʼ­єд­нань (саморідні елементи, галоїдні зʼ­єд­на­н­ня, оксиди та гідроксиди, сульфіди та сульфасолі, сульфати, фосфати, силікати та карбонати). Фактич. матеріал музею також включає описи геол. обʼєктів, замальовки, фото­графії, моделі. На поч. 2010-х рр. у Палеонтол. музеї зберігалося бл. 7 тис. зразків, зі­браних на Донбасі, Уралі, у Львів.-Волин. вугіл. бас. тощо. Пред­ставлено флору та фауну від докембрію до четвертин. періоду. Ґрунтовно роз­крита фауна палеозою (кембрій., ордовиц., силурій., девон., камʼяновугіл., перм. систем). Екс­понується флора та фауна мезозою, зокрема белемніми, амоніти, скамʼянілі дерева, мор. їжаки. Серед унікал. зразків кайнозою — зуби мамонта, хребці волохатого носорога, четвертин­ні хребетні. Є багата колекція фауни четвертин. і сучас. морів. Зберігається кілька археол. артефактів періоду неоліту, трипіл. і салтів. культур та пізньої бронзи. Від 2014 Мінералог. і Палеонтол. музеї продовжують функціонувати у Донецьку, що пере­буває під контролем сепаратистів т. зв. Донец. нар. республіки.

Завантажити статтю