МІНЕРА́ЛЬНІ СО́ЛІ — осадові мінерали, що кри­сталізуються під час випаровува­н­ня та охолодже­н­ня природних водних роз­чинів, що є сильними електролітами. Процес утворе­н­ня М. с. від­бувається внаслідок пере­насиче­н­ня роз­чинів. До групи мінералів, що обʼ­єд­нують під заг. на­звою солі, належать мінерали, що утворюються з істин. соляних роз­чинів і порівняно легко роз­чиняються у воді. Вони мають солоний або гірко-солоний смак. Найбільш поширеними мінералами цієї групи є солі натрію, калію і магнію: галіт, сильвін, карналіт, тенардит, мірабіліт, каїніт, ланґбейніт. Див. також Калійні та магнієві солі. За генет. класифікацією роз­різняють такі від­клади М. с.: мор. (не­змінені та змінені) й континентал. (хлориди, сульфати, карбонати, борати, ніт­рати) соляні родовища, роз­соли. Цей поділ умовний, оскільки одні й ті ж мінерали часто формуються і в мор., і в континентал. умовах. Осн. групи М. с. пред­ставлені: галогенідами (галіт, сильвін, бішофіт, карналіт, тахігідрит, ринеїт), сульфатами (тенардит, мірабіліт, афтиталіт, кізерит, гексагідрит (сакіїт), епсиміт, вантгофіт, бльодит (астраханіт), ланґбейніт, леоніт, пікромерит, глауберит, сингеніт, полігаліт), змішаними солями (каїніт, дансит), ніт­ратами та сумішами (натрієва селітра, калійна селітра, лаутарит), карбонатами (трона, термонатрит, нагколіт, натрон, ганксит, беркеїт, сульфогаліт, шайрерит, тихіт), боратами (сасолін, бура, тинкалконіт, керніт, улексит, пандерміт, колеманіт, ініоніт, гідроборацит, борацит, сайбеліїт). Виділяють групи М. с. за локалізацією. Мінерали мор. соляних родовищ пред­ставлені понад 30-ма роз­чин. мінералами та ще більшою кількістю нерозчин­них. Серед роз­чин. М. с. роз­по­всюджені лише галіт, сильвін, карналіт, каїніт, ланґбейніт, кізерит, полігаліт та сингеніт. Іноді в мор. від­кладах трапляється глауберит, тенардит та епсоміт. Найбільші поклади мор. калій. солей є в Канаді та РФ (Урал). Соляні від­клади встановлені в нижньокембрій. і навіть у докембрій. утворе­н­нях, але роз­чин­ні солі в родовищах такого давнього віку не ві­домі. Най­сприятливіші умови для накопиче­н­ня роз­чин. солей мали місце в перм. період. Утворе­н­ня великих родовищ солей мор. походже­н­ня приурочені до теплих арид. зон. Континентал. роз­чини від­різняються великою різноманітністю. Їхній склад ви­значається насамперед процесами вивітрюва­н­ня поверхн. порід і меншою мірою вулканіч. діяльністю. За хім. складом багато з цих роз­чинів близькі до мор. води, і з них під час випаровува­н­ня або охолодже­н­ня виділяються ті ж солі. Роз­чин­ні солі немор. походже­н­ня ві­домі в багатьох внутр.-континентал. басейнах. Їх заг. запаси порівняно з мор. родовищами малі та від­різняються значними варіаціями хім. складу. Найбільші родовища континентал. солей: Ґрін-Рівер, бас. Сірлс-Лейк (США, шт. Каліфорнія), Лагуна-дель-Рей (Мексика). Сульфати охоплюють велику кількість М. с.: тенардит, мірабіліт, глауберит, астраханіт, епсоміт та ін. Ніт­рати трапляються рідко. Ві­доме тільки одне їх пром. родовище (повʼязане з накопиче­н­ням каліче в пустелі Атакама, Чилі) і декілька невеликих покладів. Карбонатні мінерали практично повністю пред­ставл. карбонатами натрію: трона, термонатрит, нагколіт, натрон, ганксит, беркеїт (бьоркеїт), сульфогаліт, шайрерит, тихіт та ін. Багато зі світ. покладів цих мінералів первісно були без­стіч. озерами з великим вмістом карбонатів (напр., поклади в пустелі Сахара в Єгипті, у Пд.-Зх. Африці, у Пд. та Пн. Америках). У деяких родовищах М. с. простежується звʼязок їх утворе­н­ня з вулканізмом (напр., оз. Натрон, Танзанія, де натрієво-карбонатні утворе­н­ня виникли в результаті вилуговува­н­ня карбонатит. лав), а в ін. — із механізмом бактеріал. від­новле­н­ня (родовища в Єгипті). Борати майже виключно повʼя­зані з гарячими джерелами вулканіч. областей. Найбільш роз­по­всюджені борати кальцію, ві­домо також декілька великих родовищ боратів натрію. Рідкісніші борати магнію, ще рідше трапляються борати стронцію. М. с. поширені й в Україні. Великі запаси калій. солей зосереджені в Івано-Фр. (Калусько-Голинське родовище калійних солей, а також Тростянецьке та Туро-Волинське) і Львів. (Стебницьке родовище калійних солей, а також Бориславське) обл. Калус., Стебниц. і Сивас. (Херсон. обл., АР Крим) родовища багаті на магнієві солі. Калійні солі повʼяза­ні з неоген. галоген. формацією Пере­дкарпат. пере­дового прогину. Крім того, Україна має великі й унікал. за якістю поклади сировини (камʼяна сіль, озерна осад. сіль і в невеликих обʼємах натурал. роз­соли) для кухон. солі. Осн. запаси містяться на тер. Донбасу, Придні­пров. низовини, Прикарпа­т­тя та Закарпа­т­тя, а також у Криму.